Фізособа (працівник) не має РНОКПП (ідентифікаційного коду) – відмовився від нього через релігійні переконання. Як правильно відобразити такого працівника в додатках Д1 та 4ДФ Об’єднаної звітності? Якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) і має про це відповідну відмітку в паспорті, у Податковому розрахунку (об’єднаній … Читати далі
Виправлення помилок минулих періодів Наказ Мінфіну № 39 від 24.01.2025 змінює форму та Порядок заповнення об’єднаного Податкового розрахунку (ПДФО, ВЗ, ЄСВ). Уперше нову форму треба було подати за січень 2025 року. Розрахунок за IV квартал 2024 року (до 10.02.2025) подається ще за «старою» формою (редакція наказу № 4 станом на наказ № 113). Уточнюючі Розрахунки … Читати далі
Особливості подання розрахунку Згідно з п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 ПКУ, особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) … Читати далі
Що таке корпоративні права? Згідно з п.п. 14.1.90 ПКУ, корпоративні права – це права особи, частка якої визначена в статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають: участь в управлінні господарською організацією; отримання частки прибутку (дивідендів); отримання частки активів у разі ліквідації; інші правомочності, передбачені законом і статутом. Продаж таких прав фізичною особою формує для неї … Читати далі
Податковий кодекс визначає, що деякі списані борги фізичних осіб вважаються їхнім оподатковуваним доходом і мають відображатися у звітності податкового агента та в декларації платника податку. Коли списана заборгованість є оподатковуваним доходом За п.п. 164.2.7 ПКУ до загального оподатковуваного доходу фізичної особи включається: сума заборгованості за цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності; але лише … Читати далі
Періодичність подання Податкового розрахунку Податкові агенти подають Податковий розрахунок з додатком 4ДФ лише тоді, коли протягом звітного періоду нараховували (виплачували) дохід фізособам (п.п. «б» п. 176.2 ПКУ, Порядок № 4). При чому у ЗІР ДПС нагадала, що терміни подання для різних СГ відмінні: для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які … Читати далі
Хто та в які терміни подає податковий розрахунок? Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого … Читати далі
Чи має право податковий агент подати уточнюючий Податковий розрахунок з додатком 4ДФ за періоди, що виходять за межі строку позовної давності — 1095 днів? Питання про можливість подання уточнюючого Податкового розрахунку з додатком 4ДФ за періоди, які вийшли за межі строку позовної давності 1095 днів, залишається актуальним для бухгалтерів та податкових агентів. Податкова позиція чітка: … Читати далі
Чи виникає у самозайнятої особи, яка отримала допомогу по вагітності та пологах від пенсійного фонду, обов’язок відображати суми такої допомоги в додатку 4ДФ до податкового Розрахунку (та яким чином), в т. ч. у випадку відсутності інших показників для відображення? Згідно з частиною першою ст. 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про … Читати далі
Чи включається до оподаткованого доходу сума боргу, яка анульована кредитором до закінчення строку позовної давності, та за якою ознакою доходу відображається анульований борг у додатку 4ДФ до Розрахунку? Згідно з абзацом першим п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як … Читати далі