Суд

Арешт коштів боржника: коли його накладають, знімають та як користуватися рахунком під час воєнного стану

Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. На практиці це може передбачати накладення арешту на кошти на банківських рахунках. Водночас арешт коштів на рахунку не завжди означає, що боржник взагалі не може користуватися своїми коштами. Під час воєнного стану закон дозволяє здійснювати видаткові операції з одного визначеного … Читати далі

Особистий внесок одного з подружжя враховується пропорційно до дійсної вартості майна, – Суд

Херсонський апеляційний суд розглянув справу про поділ майна колишнього подружжя, до складу якого входили квартира, земельна ділянка, житловий будинок та автомобілі. Спір в апеляційній інстанції стосувався лише земельної ділянки та розташованого на ній будинку. Дружина просила визнати це майно її особистою приватною власністю. Вона зазначала, що вклала в будівництво 223 498 гривень, отриманих від продажу … Читати далі

Позовна давність у ЗЕД-спорах: 3 чи 4 роки?

При розгляді спорів між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності за договорами міжнародної купівлі-продажу товарів строки позовної давності залежать від того, чи застосовується до договору Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів. 1. Загальне правило ЦКУ За ст. 256, 257 ЦКУ позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду за захистом свого … Читати далі

Судовий збір за рішенням українського суду: як його стягнути, якщо особа перебуває за кордоном?

Суд ухвалив рішення про стягнення судового збору, але особа, з якої мають стягнути кошти, проживає за кордоном. Як виконати таке рішення? У таких випадках законодавство передбачає процедуру визнання та виконання рішення українського суду на території іноземної держави. Для цього можна звернутися до компетентного органу держави, де перебуває особа, з відповідним клопотанням про визнання та виконання … Читати далі

Пропустив строк — втратив можливість оскаржити звільнення?

Верховний Суд про звільнення працівника під час воєнного стану та строки звернення до суду (постанова Верховного Суду від 04 вересня 2026 року у справі № 757/17538/25-ц) Ця справа цікава одразу з кількох причин: звільнення відбулося в умовах воєнного стану, перед цим трудовий договір працівника було призупинено, а питання про законність звільнення фактично було вирішене через … Читати далі

Спір щодо нереєстрації податкової накладної не охоплюється третейською угодою – КГС ВС

Обов’язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов’язком платника податку в публічно-правових відносинах, які регулюються податковим законодавством, а не цивільним обов’язком перед покупцем у приватноправовій сфері. Такий спір не охоплюється третейським застереженням (угодою), виходить за його межі та не міг бути переданий на вирішення третейського суду. Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду. … Читати далі

7 помилок у наказі про призупинення трудового договору, через які роботодавець може програти суд

Наказ про призупинення трудового договору багато роботодавців сприймають як формальність: «Війна. Підприємство не працює. Призупиняємо трудові договори». Але у 2026 році такий наказ може стати одним із головних доказів у трудовому спорі. І суд дивитиметься не тільки на те, чи був наказ. Він перевірятиме: чому саме роботодавець вирішив, що працівник не може працювати, і чому … Читати далі

Заброньований працівник хотів виїхати у відпустку за кордон, але отримав відмову через наказ без печатки: рішення суду

Львівський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом заброньованого працівника критично важливого підприємства, якому відмовили у виїзді за кордон через пункт пропуску «Грушів – Будомєж». Позивач оскаржував рішення прикордонної служби, стверджуючи, що мав чинне бронювання та надав наказ про відпустку, а відсутність печатки на цьому документі не могла бути підставою для відмови у перетинанні кордону. … Читати далі

Директор має право на вихідну допомогу з фактично виплаченого окладу — навіть без рішення загальних зборів

Відсутність рішення загальних зборів учасників товариства про встановлення посадового окладу директора не позбавляє його права на вихідну допомогу, розраховану з фактично отримуваної заробітної плати, якщо товариство було обізнане про її розмір, фактично виплачувало її та не мало спору щодо розміру такого окладу. Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду. Позивач майже три … Читати далі

 «З 1 червня» чи «1 червня»? Одна дата у заяві — і зовсім різні наслідки

Здавалося б, що може бути простішим? Працівник пише: «Прошу звільнити мене з 01 червня 2019 року за власним бажанням». Кадровик читає — і начебто все зрозуміло. Але виникає важливе запитання: 1 червня — це день звільнення? Чи з 1 червня працівник уже не працює, а останнім днем роботи є 31 травня? На практиці саме такі … Читати далі