Чинним законодавством передбачена обов’язкова для всіх роботодавців мінімальна гарантія оплати часу простою не з вини працівника, який оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113 КЗпП).
Зменшити розмір оплати праці за час встановленого простою роботодавець може за умови видання відповідного наказу та після повідомлення про своє рішення всіх працівників, яких ці зміни стосуються.