Дискримінація через ВІЛ на роботі: які дії є незаконними

Дискримінація через ВІЛ на роботі: які дії є незаконними

Стигма – це соціальний стереотип, який проявляється в упередженому ставленні оточуючих до певних груп людей.
Дискримінація – це стигма, що перейшла у конкретні дії. У випадку з ВІЛ це стосується людей з підтвердженим або навіть приписуваним позитивним ВІЛ-статусом.

Як може проявлятися стигма та дискримінація, пов’язані з ВІЛ, у сфері праці:

  • плітки, образи, ігнорування колеги;
  • відмова в працевлаштуванні через реальний чи уявний ВІЛ-статус;
  • відмова в просуванні по службі;
  • вимога обов’язкового тестування на ВІЛ як умови працевлаштування чи продовження роботи;
  • розкриття ВІЛ-позитивного статусу людини без її згоди;
  • відмова у підвищенні кваліфікації;
  • необґрунтоване позбавлення премії чи інших виплат;
  • звільнення на підставі фактичного або приписуваного ВІЛ-статусу;
  • відмова у наданні медичних, освітніх чи соціальних послуг.

Усе це є проявами дискримінації, якщо пов’язані з реальним чи приписуваним ВІЛ-статусом людини.

Що говорить закон

У статті 2-1 Кодексу законів про працю України прямо зазначено, що будь-яка дискримінація у сфері праці за ознакою стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД – заборонена.

Це означає, що:

  • роботодавець не має права відмовляти у прийомі на роботу, звільняти, не підвищувати, не допускати до навчання чи курсів підвищення кваліфікації через реальний або уявний ВІЛ-статус;
  • вимога проходити тест на ВІЛ як умову працевлаштування або продовження роботи – незаконна (за винятком окремих випадків, прямо визначених законодавством, яких щодо ВІЛ практично немає);
  • розголошення інформації про ВІЛ-статус без згоди особи порушує її права на приватність і може тягнути відповідальність.

Важливий акцент

Фактичний або приписуваний ВІЛ-статус людини не може бути законною підставою для:

  • відмови в працевлаштуванні;
  • переведення на нижчу посаду;
  • зменшення зарплати;
  • застосування дисциплінарних стягнень;
  • припинення трудових відносин.

Наголошується: ВІЛ – це медичний стан, а не характеристика професійної придатності. Дотримання трудових прав людей, які живуть з ВІЛ, – обов’язок роботодавця, закріплений у законодавстві України.