Тетяна (ім’я змінене) працювала старшою завідувачкою складу великої мережі супермаркетів. Коли її дворічний син сильно захворів, вона офіційно оформила електронний лікарняний лист по догляду за дитиною. Менеджменту компанії це вкрай не сподобалося, бо на складі саме тривав сезонний облік товарів. Керівник філії почав у месенджерах висувати ультиматуми: або вихід на роботу, або звільнення за прогул. Тетяна відповіла, що діє законно, а лікарняний автоматично відображається в системі.
Проте після одужання дитини жінка прийшла на роботу й дізналася від охорони, що її перепустка заблокована. У відділі кадрів їй видали трудову книжку із записом: «Звільнена за прогул без поважних причин (п. 4 статті 40 КЗпП).
Керівник філії заявив, що компанія нібито «не бачила» ніякого лікарняного в системі, тому склала акти про відсутність на робочому місці.
Тетяна завантажила з порталу ПФУ сформований і підписаний лікарем електронний листок непрацездатності й одразу звернулася до управління інспекційної діяльності у Запорізькій області. Інспектор праці невідкладно провів інформаційно-роз’яснювальну роботу, навівши керівництву мережі неспростовні докази:
- електронний лікарняний є офіційним документом, який автоматично надходить у кабінет роботодавця, й твердження «ми не бачили» не звільняє від відповідальності;
- хвороба дитини – абсолютно поважна причина відсутності, що прямо прописано в законі, тому звільнення за прогул у цей період є грубим порушенням трудового законодавства.
Інспектор дав зрозуміти: якщо справа не буде вирішена негайно, матеріали передадуть до суду та правоохоронних органів, а компанії загрожуватиме не лише виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу працівниці, а й серйозні штрафи. Наказ про звільнення за прогул скасували, Тетяну поновили на посаді, повністю оплатили дні лікарняного та компенсували ті дні, коли вона не допускалася до роботи, а керівник філії отримав від вищого керівництва догану за самоуправство.