Зміни у податковій політиці в рамках співпраці з МВФ

Голова Податкового Комітету ВРУ Данило Гетманцев повідомив, що Україна та МВФ досягли домовленості на рівні експертів щодо п’ятого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF)

“Маємо домовленості на рівні персоналу (Staff-LevelAgreement, SLA) щодо чергового перегляду програми EFF. Це означає, що Україна виконала усі кількісні критерії та структурні маяки за програмою, що підлягали оцінці.

Декілька важливих інсайтів с прес-релізу щодо SLA:

Макропрогноз і основні ризики. У другій половині 2024 року очікується уповільнення економічного зростання черезатаки на енергетичну інфраструктуру, породжувану війною невизначеність та її негативний вплив на ринки праці. У 2024 році зростання реального ВВП очікується на рівні 3%, у 2025 – через продовження війни – 2,5-3,5%. До кінця 2024 року інфляція зросте до близько 9%. Ризики для відновлення економіки залишаються надзвичайно високими. Вирішення дефіциту е/е напередодні зими є критично важливим, що потребує скоординованих зусиль, у т. ч. із міжнародними партнерами. Своєчасна та передбачувана зовнішня фінансова підтримка залишається незамінною для підтримки економічної стабільності.

Бюджетна і податкова політика. Бюджет на 2025 рік має враховувати фінансові обмеження та цілі щодо стійкості боргу.

«Рішучі зусилля щодо мобілізації внутрішніх доходів є критично важливими. Податкові надходження мають зрости у 2025 році та надалі, щоб створити фіскальний простір для критично важливих видатків та відновити фіскальну стійкість. Досягнення цього вимагатиме впровадження постійних заходів податкової політики та зусиль із усунення існуючих можливостей для ухилення від сплати податків, покращення дотримання законодавства та боротьби з тіньовою економікою відповідно до Національної стратегіїдоходів (НСД). Реформування митниці має підтвердити центральну роль Міністерства фінансів у нагляді за нею,слід запровадити надійні механізми для вибору постійного очільника митниці, а також інших ключових керівників цього органу».

Боргова політика. Після успішної боргової угоди по єврооблігаціям, основна увага має бути зосереджена на реструктуризації решти комерційних зобов’язань, включно з ВВП-варрантами.

Монетарна політика. Ризики зростання інфляції обмежують можливе пом’якшення монетарної політики до кінця цього року. Обмінний курс повинен продовжувати діяти як амортизатор і пристосовуватися до ринкових фундаментальних показників, тим самим допомагаючи зберегти зовнішню стабільність. Має зберігатись зважений та поетапний підхід до валютної лібералізації відповідно до стратегії НБУ.

Інституційні реформи. Пріоритети, на яких здійснено наголос: вдосконалення кримінально-процесуального кодексу, створення нового Вищого адміністративного суду, реформування Рахункової палати України, перший зовнішній аудит НАБУ, відновлення до кінця грудня повного складу наглядової ради “Укренерго.

Що далі:

Домовленості за SLA має затвердити Рада виконавчих директорів МВФ, засідання якої з цього приводу очікується за два-три тижні. Після позитивного схвалення Україна отримає транш на суму близько 1,1 млрд. дол.”, – пише нардеп.

Більше деталей у прес-релізі МВФ за посиланням.