Дохід та форма розрахунків для платника ЄП
Відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Договір переуступки прав вимоги боргу за ЦКУ
Відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Частиною першою ст. 512 ЦКУ визначено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша ст. 513 ЦКУ).
Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).
Платнику ЄП не можна «продавати борги»
Враховуючи вищезазначене, юридична особа – платник єдиного податку не має права застосовувати спрощену систему оподаткування у разі укладання договору переуступки прав вимоги боргу, оскільки, він є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі.
Податківці роблять принциповий висновок: договір переуступки права вимоги боргу для юрособи‑єдинника розглядається як розрахунок не в грошовій формі за вже здійснену операцію купівлі‑продажу товарів/робіт/послуг. Це суперечить п. 291.6 ПКУ. Відповідно, юридична особа – платник єдиного податку втрачає право застосовувати спрощену систему оподаткування, якщо використовує відступлення права вимоги як інструмент розрахунків.