Як змінився державний нагляд і перевірки бізнесу під час воєнного стану в Україні

Під час дії воєнного стану в Україні не лише змінюється практика державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності, але й спеціально врегульовуються трудові відносини між роботодавцями і працівниками. Це важливо для бізнесу, ФОП та працівників, адже традиційні норми законодавства про працю доповнюються окремими правилами.

Базове правило: мораторій на перевірки

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. № 303, під час воєнного стану припинено проведення більшості планових і позапланових заходів державного нагляду та контролю щодо підприємств, ФОП і юридичних осіб. Це дозволяє підприємцям працювати без звичного тиску перевірок у складних умовах війни.

Цей мораторій діє на період дії воєнного стану — доки він офіційно не припинений або не змінений законом.

Винятки: коли перевірки все ж дозволені

Постанова № 303 передбачає низку обмежених випадків, у яких державні органи можуть проводити перевірки навіть під час воєнного стану. Це, зокрема:

Негайна загроза

Перевірки допускаються, якщо існує загроза, що може:

  • негативно вплинути на життя або здоров’я людей;
  • поставити під загрозу безпеку держави;
  • створити ризики для охорони навколишнього середовища;
  • перешкоджати виконанню міжнародних зобов’язань України.

Ці перевірки може ініціювати центральний орган виконавчої влади, який формує державну політику в відповідній сфері.

Специфічні сфери

Постанова також чітко визначає окремі галузі, у яких контроль може здійснюватися протягом воєнного стану, зокрема:

  • енергетика і комунальні послуги;
  • азартні ігри та лотереї;
  • медіа‑сектор;
  • захист прав споживачів, формування і застосування державних регульованих цін;
  • освіта;
  • електронні комунікації;
  • кібербезпека та криптографічний захист;
  • ветеринарна практика.

Нові правила з 4 лютого 2026 року

У 2026 році Кабмін уточнив правило про перевірки постановою № 121 від 28.01.2026. Вона не скасовує мораторій, але конкретизує випадки, коли може здійснюватися нагляд та контроль:

Позапланові перевірки допускаються:

  • за рішенням суду;
  • за заявою самого підприємця або юридичної особи;
  • щоб перевірити виконання приписів або розпоряджень, виданих після попередніх перевірок.

Це створює механізми для самостійного ініціювання перевірки бізнесом, наприклад, для підтвердження виконання вимог чи подолання ризиків, або працівниками у випадках конфліктів чи невиконання вимог трудового законодавства.

Деталізація підстав для контролю

Оновлена постанова також конкретизує, що позапланові перевірки держнагляду можуть проводитися в разі виникнення небезпеки, визначеної в законі «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Це включає ситуації, коли:

є звернення фізичних осіб про порушення вимог законодавства;

прем’єр‑міністр доручив перевірку через системні порушення;

виникають серйозні аварії, пожежі чи ситуації з загибеллю людей на підприємствах.

Організаційні нюанси

Контролюючі органи зобов’язані повідомляти центральні органи влади про результати позапланових перевірок протягом 15 календарних днів після їх проведення. Це дозволяє забезпечити координацію і своєчасну реакцію державних структур.

Що залишається незмінним

► У більшості випадків планові перевірки бізнесу не проводяться під час дії воєнного стану.

► Винятки можливі лише у чітко визначених законом ситуаціях.

Такий підхід дозволяє зберегти важливі механізми контролю за критичними ризиками без надмірного навантаження підприємств у складних умовах.

Не забуваємо й про статтю 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Закон № 2136‑IX містить спеціальні правила щодо державного нагляду за дотриманням трудових прав під час воєнного стану.

У період воєнного стану контролюючі органи можуть здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю:

– за заявою працівника (фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави); звернення профспілки; доручення Прем’єр-міністра України; настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання; звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування;

– незалежно від форми власності підприємства;

– щодо юридичних осіб та фізичних осіб, які використовують найману працю.

Такі перевірки стосуються, зокрема:

► дотримання вимог Закону про організацію трудових відносин у період воєнного стану

► виявлення неоформлених трудових відносин

► фактів мобінгу (цькування)

► законності припинення трудових договорів.

Висновок

Зміни забезпечують баланс між захистом бізнесу під час воєнного стану та необхідністю реагувати на серйозні ризики для держави, громадян і довкілля.