Народний депутат Ніна Южаніна розповідає, що ринок праці в Україні 2025 року демонструє дисбаланс: попит на молодих працівників зростає, у той же час як збільшується кількість пошукачів старшого віку. Нардеп провела аналіз даних, опублікованих Державною службою зайнятості (ДСЗ).
Розподіл віку шукачів роботи:
15−19 років — 2,5%;
20−24 роки — 6%;
25−29 років — 6,4%;
30−34 роки — 10%;
35−39 років — 13%;
40−44 роки — 13,5%;
45−49 років — 14%;
50−54 роки — 14%;
55+ років — 20%.
Таким чином, наймолодших шукачів роботи майже в 10 разів менше, ніж найстарших.
Які вакансії обирають різні вікові групи:
15−19 років — переважно вакансії без професії: продавець, перукар, тракторист.
20−24 роки — професіонали та фахівці: продавець, вчитель, підсобний робітник, адміністратор, касир.
25−29 років — професіонали та працівники торгівлі: кухар, касир, медсестра.
30−34 роки — професіонали: продавець, водій, бухгалтер.
35−39 років — економісти, держслужбовці, менеджери.
40−44 роки — торгівля, бухгалтери, швачки, представники простих професій (прибиральники).
45−49 років — схожі напрямки, зростає попит на охоронників.
50−54 роки — прибиральники, водії, кухарі, вчителі.
55+ років — найпростіші професії, торгівля, робітничі вакансії: охоронники, сторожі, оператори котельні, машиністи.
Чому молодь НЕЧАСТО шукає роботу через ДСЗ?
Фахівці ДСЗ виділяють кілька причин такої тенденції:
Практика та стажування під час навчання – багато компаній підбирають молодих спеціалістів ще під час навчальної практики.
Тому значна частина молоді вже має роботу одразу після завершення навчання;
Неформальна зайнятість – молоді люди менше зацікавлені у легальному працевлаштуванні та сплаті податків;
Нестача чоловіків на офіційному ринку праці – сьогодні на офіційному ринку праці доволі мало чоловіків.
При цьому до 25 років частка чоловіків в загальній кількості шукачів роботи складає близько 40%.
А від 25 до 55+ їх частка складає лише 25%.
“Раніше видання писало, що за результатами дослідження «Індекс майбутнього: професійні очікування підлітків та дітей в Україні» карʼєрні очікування молоді не відповідають потребам ринку праці.
Молодь зацікавлена здебільшого в офісній роботі з високою зарплатою. Це створює розрив між очікуваннями школярів і реальними потребами роботодавців.”, – констатує Н. Южаніна.