Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється законом, тобто роботодавець не вправі відмовити особі з інвалідністю в укладенні трудового договору з мотивів інвалідності, крім випадків, коли ця робота протипоказана йому за станом здоров’я.
Зокрема, у статті 46 КЗпП ідеться про те, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частини 6 статті 24 КЗпП, яка прямо забороняє укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я, а отже, забороняє і продовження такої роботи.
Час, протягом якого працівник не працював унаслідок відсторонення, оплаті не підлягає на підставі частини першої статті 94 КЗпП, відповідно до якої заробітна плата працівникові виплачується за виконану ним роботу, та частини четвертої статті 113 КЗпП, відповідно до якої час простою з вини працівника не оплачується.