Електронні послуги від нерезидента: коли виникає ПДВ в Україні? Податкові правила для електронних послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, якщо їх отримувачем є: фізична особа; фізична особа – підприємець, не зареєстрована платником ПДВ, а постачальником є нерезидент, визначений підп. «д» пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ і зареєстрований платником ПДВ за … Читати далі
Чи можна застосувати звільнення від ПДВ, якщо товар поставлено вже після завершення пільги? ДПС роз’яснює: якщо між платником ПДВ і контрагентом було укладено договір поставки під час дії пільги, але фактичне постачання товару та/або оплата за нього відбулися після дати припинення дії режиму звільнення за п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, то: режим звільнення … Читати далі
Чи враховується значення рядка 21 уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, яке у майбутніх звітних періодах вплинуло на значення рядків 18 чи 20.2 податкової декларації з ПДВ, у разі його подання до граничного терміну подання податкової декларації за звітний (податковий) період? У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на … Читати далі
Зміст статті: Інтеграція України до європейських цифрових податкових систем: що відбувається? Що таке VIES і навіщо Україні підключення до цієї системи? ViDA: майбутнє ПДВ у ЄС і чому Україна має до нього готуватися EMCS та SEED: як ЄС контролює рух підакцизних товарів і що це дає Україні CRS, DAC7, DAC8, CESOP: про що міжнародний обмін … Читати далі
Що таке штучне дроблення бізнесу і навіщо його використовують? Державна податкова служба нагадує суб’єктам господарювання про неприпустимість використання схем штучного дроблення бізнесу з метою мінімізації податкових зобов’язань. Дроблення бізнесу – це штучний поділ єдиного господарського процесу між кількома ФОПами або юрособами, формально вони виглядають як незалежні суб’єкти, але фактично діють як єдиний бізнес. Типові цілі … Читати далі
Коли платник зобов’язаний подавати уточнюючий розрахунок з ПДВ? Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо платник у майбутніх податкових періодах (у межах строку давності, визначеного ст. 102 ПКУ), самостійно виявляє помилки у раніше поданій податковій декларації (у т.ч. за результатами електронної перевірки), він зобов’язаний: подати уточнюючий розрахунок до такої декларації; за формою, чинною на … Читати далі
Зміст статті: У який строк подавати «останню» декларацію з ПДВ при анулюванні реєстрації? Як відобразити в декларації ПДВ операції при анулюванні реєстрації? Що робити з податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН? Як сплачуються податкові зобов’язання за останній період після анулювання ПДВ-реєстрації? Які санкції загрожують за невірне визначення зобов’язань при анулюванні ПДВ? У який строк подавати … Читати далі
Чи діє звільнення від ПДВ, якщо оплату за товари для оборонного сектору здійснює уповноважена особа іноземної держави? З цього питання Наказом Мінфіну від 12.06.2026 № 314 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію (УПК) щодо застосування режиму звільнення від ПДВ, також розбір основних аспектів цієї УПК читайте у нашому матеріалі: “Нова УПК щодо оборонних закупівель: коли ПДВ не … Читати далі
Зміст статті: Чи є перетворення підприємства підставою для позапланової перевірки? Як реорганізація впливає на планові податкові перевірки? Чи потрібно додатково повідомляти ДПС про перетворення юрособи? Як звітує правонаступник з податку на прибуток і що з «мінусом»? Що відбувається з реєстрацією платника ПДВ при перетворенні? Чи оподатковується ПДВ операція перетворення і як перенести від’ємне значення? Чи … Читати далі
Відповідно до п. 189.2 ст. 189 ПКУ вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача / покупця. При цьому … Читати далі