У відповідь на реалії війни, економічні та соціальні виклики законодавство зазнало як тактичних змін, так і системних реформ у 2025 – початку 2026.
Частина 1. Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”
Стан до змін (було)
До 14 червня 2025 року діяли базові норми Закону від 15.03.2022 р. № 2136-IX, які встановлювали:
- особливий правовий режим трудових відносин під час воєнного стану;
- можливість запровадження надзвичайних механізмів (переведення працівників на іншу роботу без згоди за потреби, захист від звільнення у низці випадків тощо).
Зміни, що набули чинності (стало з 14 червня 2025)
На основі Закону України № 4412-IX від 01.05.2025 внесено ключові оновлення до Закону про організацію трудових відносин:
1) Захист працівників у зоні активних бойових дій
Працівника не можна звільнити за прогул лише через відсутність, якщо його робоче місце у зоні бойових дій.
Такий час не оплачують і він не зараховується до стажу, що дає право на основну відпустку.
Було: відсутність спеціальних захисних норм.
Стало: чітка заборона звільнення за прогул у зоні бойових дій.
2) Обов’язок підтримувати контакт
Обидві сторони трудового договору (працівник і роботодавець) зобов’язані:
- бути на зв’язку;
- повідомляти про зміни контактних даних не пізніше ніж за 10 календарних днів.
Якщо зв’язок втрачено — достатньо надіслати повідомлення на останні відомі контакти.
Було: таких вимог явно не прописано.
Стало: чітка вимога щодо інформаційного обміну.
3) Призупинення дії трудового договору
Запроваджено максимальний строк призупинення — до 90 календарних днів:
- може ініціюватися за бажанням будь-якої сторони;
- може продовжуватися за згодою сторін до завершення або скасування воєнного стану;
- після закінчення строку сторони мають або відновити роботу, або законно припинити договір;
- роботодавець повинен повідомити працівника за 14 днів до відновлення праці.
Було: відсутні чіткі обмеження за термінами.
Стало: встановлено ліміт і правила комунікації.
Частина 2 — адаптація до сучасних потреб (2025–2026)
Ключові зміни у 2025 році (було — стало)
1) Мінімальна заробітна плата
Закон про Державний бюджет України на 2026 збільшив мінімальну зарплату з 8 000 грн до 8 647 грн з 01.01.2026.
Було: 8 000 грн.
Стало: 8 647 грн (2026).
2) Вирішення питання щодо працевлаштування осіб з інвалідністю
Запроваджено нове регулювання (Закон № 4219-IX, діє з 01.01.2026):
- замість штрафів — цільовий внесок за недотримання квот;
- чіткі вимоги щодо включення працівника до квоти: місце — основне, зарплата ≥ мінімальної, нормальний/адаптований режим роботи;
- обов’язкові квартальні звіти про виконання квот.
Було: обов’язкові квоти з адміністративними санкціями.
Стало: система цільових внесків і нові механізми підтримки, з посиленими антидискримінаційними вимогами.
3) Строки для судових позовів
У 2025 році Конституційний Суд визнав неконституційним тримісячний строк для звернення до суду щодо стягнення зарплати та інших виплат, який був встановлений ст. 233 КЗпП.
Було: обмеження 3 місяцями.
Стало: обмеження не відповідає Конституції — строки відновлюються загальними нормами.
4) Перевірки Держпраці під час воєнного стану
З 01.10.2025 Державна служба України з питань праці відновила право проводити позапланові перевірки щодо випадків цькування (мобінгу), причому вони не можуть проводитися одночасно з іншими перевірками.
Перевірки відтепер проводяться з таких питань: додержання вимог Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, виявлення неоформлених трудових відносин, вчинення мобінгу (цькування) та законності припинення трудових договорів.
Частина 3. Системна реформа — Проєкт нового Трудового кодексу України (2026)
Новий ТК — системні зміни
Уряд і Мінекономіки активізували роботу над проєктом нового Трудового кодексу, який має замінити чинний КЗпП (1971 р.).
Над створенням документа Мінекономіки працювало понад два роки — у партнерстві з бізнесом, профспілками, науковцями та за участі міжнародних партнерів.
Кодекс закріплює чіткі ознаки трудових відносин. Документ визначає 8 ознак трудових відносин. Це допоможе зменшити правову невизначеність та вивести зайнятість з тіні. Попередні оцінки щодо детінізації ринку праці – 43 млрд грн на рік.
Гнучкі трудові договори. Кількість типів трудових договорів збільшується з 6 до 9. Кодекс чітко врегульовує сучасні формати роботи: дистанційна, надомна, нефіксований робочий час. Крім того, працівник зможе укладати з роботодавцем кілька типів трудових договорів.
Цифровізація трудових відносин. Електронні документи прирівнюються до паперових у трудових відносинах.
Прозорий механізм визначення мінімальної зарплати як місячної, так і погодинної, узгоджений зі стандартами ЄС. Мінімальна межа буде визначатись як відсоток від середньої заробітної плати, який встановлюватиме Уряд.
Гнучкі режими праці для працівників, які мають дітей. Кодекс фіксує право на гнучкі форми роботи (дистанційна, робота вдома). А також дає більше можливостей батькам. Наприклад, розширення прав обох батьків на відпустку для догляду за дитиною: і мати, і батько зможуть взяти по два місяці відпустки.
Реформа інспекції праці: впроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок.
Більше можливостей для працевлаштування молоді. Зокрема Кодекс впроваджує окремий механізм для безпечного поєднання навчання і першої роботи – учнівський трудовий договір.
Проєкт Трудового Кодексу України ухвалено на засіданні Уряду 07.01.2026