З якого періоду розпочинається відлік законодавчо встановленого строку розрахунків у сфері ЗЕД при здійсненні експортних операцій та з якої дати розпочинається та припиняється нарахування пені за порушення строків таких розрахунків?
Норми щодо строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при експорті товарів і відповідальності за їх порушення встановлені Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII, постановами НБУ та Інструкцією № 7 про валютний нагляд банків.
З якої дати рахується граничний строк розрахунків
Частина друга ст. 13 Закону № 2473 передбачає: якщо НБУ встановив граничний строк розрахунків за експортними операціями, виручка має бути зарахована на рахунки резидентів у строки, зазначені в контрактах, але не пізніше строку, визначеного НБУ.
Строк виплати заборгованості обчислюється:
- для експорту товарів – з дня митного оформлення продукції;
- для експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав – з дати оформлення акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
На період воєнного стану базовий граничний строк за більшістю експортно-імпортних операцій становить 180 календарних днів (п. 14² постанови НБУ № 18, з 05.04.2022).
Водночас Постанова НБУ № 67 встановлює спеціальні строки для окремих товарів (за кодами УКТ ЗЕД), зокрема:
-
для аграрних товарів (коди, зокрема, 1001–1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306):
- 90 днів – для операцій з 11.11.2023 до 11.07.2024 включно;
- 120 днів – з 12.07.2024 до 30.06.2026 включно;
- 150 днів – з 01.07.2026 до 31.08.2027 включно;
- 120 днів – з 01.09.2027;
-
для товарів за кодами 8424, 8428, 8432, 8716 – 270 днів (для операцій з 01.03.2026);
-
для товарів за кодами 7304, 7305, 7306, 8607 – 270 днів (для операцій з 15.06.2026).
Інструкція № 7 (п. 7 розд. II) деталізує: банк починає відлік встановлених НБУ граничних строків:
- з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 чи ЕК-11 на продукцію, що експортується (якщо товар підлягає митному оформленню);
- або з дати підписання акта чи іншого документа, що підтверджує поставку, – якщо товар не декларується.
Коли припиняється відлік і завершується валютний нагляд
Банк завершує валютний нагляд за дотриманням граничних строків (п. 9 розд. III Інструкції № 7), зокрема:
- за експортом товарів – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку всієї належної виручки від нерезидента, або зарахування коштів:
- за документарним акредитивом;
- за банківською гарантією (резидента чи нерезидента) за умови надходження покриття від контргаранта;
- або в інших випадках, передбачених Інструкцією № 7 (зарахування зустрічних однорідних вимог тощо).
Також нагляд може завершуватися, якщо сума незавершених розрахунків не перевищує “незначну суму”, визначену НБУ.
Коли починають і коли перестають нараховувати пеню
Порушення строків розрахунків за експортом, визначених ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою:
- нарахування пені 0,3 % за кожний день прострочення;
- на суму неодержаних грошових коштів (або вартості недопоставленого товару);
- у гривні (якщо розрахунки в нацвалюті) або в інвалюті, перерахованій у гривню за курсом НБУ на день виникнення заборгованості;
- при цьому загальний розмір пені не може перевищувати суму заборгованості.
Згідно з п.п. 4 п. 3 розд. I Інструкції № 7, день виникнення порушення – це:
- перший день після закінчення встановленого НБУ граничного строку розрахунків (або строку за висновком НБУ, якщо він подовжувався).
Відповідно, у разі порушення строків за експортними операціями:
- нарахування пені починається з першого дня після закінчення граничного строку (180, 120, 150, 270 днів тощо, залежно від виду товару і періоду);
- пеня нараховується за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду, тобто до фактичного зарахування коштів (чи іншого способу належного виконання зобов’язань, з яким банк пов’язує закінчення нагляду).