Після ДТП матеріальна відповідальність водія: Верховний Суд підтвердив межі відповідальності працівника.
Постанова Верховного Суду від 29 грудня 2025 року у справі № 947/39286/23 стала черговим орієнтиром для роботодавців і працівників у питаннях відшкодування шкоди, заподіяної під час виконання трудових обов’язків. Суд чітко окреслив: сам факт передачі автомобіля водієві за подорожнім листом не означає автоматичного виникнення повної матеріальної відповідальності.
Суть спору
Роботодавець вимагав стягнути з працівника – водія понад 783 тис. грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, що сталася під час міжнародного рейсу.
Роботодавець посилався на те, що:
• водій порушив правила дорожнього руху;
• транспортний засіб був переданий йому під підпис;
• посадовою інструкцією передбачена повна матеріальна відповідальність.
Суд першої інстанції підтримав роботодавця, однак апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у позові. Верховний Суд залишив позицію апеляції без змін.
Ключове питання справи
Чи може водій нести повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану роботодавцю, якщо:
• він не входить до переліку осіб, з якими дозволено укладати договір про повну матеріальну відповідальність;
• транспортний засіб передано йому за подорожнім листом?
Позиція Верховного Суду
Суд виходив з таких принципових положень КЗпП України:
1. Загальне правило (ст. 132 КЗпП): працівник відповідає за шкоду в межах середнього місячного заробітку.
2. Повна матеріальна відповідальність допускається лише у випадках, прямо передбачених законом (ст. 134 КЗпП).
3. Договір про повну матеріальну відповідальність може укладатися лише з працівниками, які займають посади з відповідного переліку (ст. 135-1 КЗпП).
Верховний Суд підтвердив:
Посада водія автотранспортних засобів не належить до категорії посад, з якими може укладатися договір про повну матеріальну відповідальність.
Крім того, суд зазначив:
Подорожній лист є документом для обліку та звітності, а не разовим документом про передачу майна під звіт у розумінні пункту 2 статті 134 КЗпП.
Отже, відсутні правові підстави для стягнення з водія всієї суми збитків.
Практичні висновки
Для роботодавців
Неможливо покладатися лише на посадову інструкцію або подорожній лист для обґрунтування повної матеріальної відповідальності.
Якщо немає спеціальних підстав зі ст. 134 КЗпП, можна вимагати лише відшкодування в межах середнього місячного заробітку.
Доцільно коректно обирати спосіб захисту та формулювати позовні вимоги з урахуванням закону.
Для працівників
Навіть за наявності вини у ДТП, відповідальність не завжди є повною.
Закон гарантує захист від надмірних фінансових стягнень, якщо немає спеціальних підстав для повної відповідальності.
Значення постанови
Рішення у справі № 947/39286/23 зміцнює судову практику, спрямовану на обмеження випадків повної матеріальної відповідальності працівників і запобігання перекладанню на них усіх виробничих ризиків.
Висновок
ДТП під час виконання трудових обов’язків саме по собі не означає, що працівник зобов’язаний компенсувати роботодавцю всю суму збитків. Межі відповідальності визначаються виключно законом.