Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 08.08.2023 по справі № 908/1954/21) підтримав позицію контролюючого органу, що для визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов’язань боржника.
Верховний Суд з аналізу приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175, пункту 56.18, пункту 57.3 та інших положень ПКУ, дійшов висновку, що грошове зобов’язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов’язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов’язання, а також як неузгоджене зобов’язання, коли грошове зобов’язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.
Однак неузгодженість суми грошового зобов’язання не означає, що зобов’язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.