Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Порушення резидентами граничного строку розрахунків згідно із частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідальність, передбачена частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, не застосовується до резидентів – суб’єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2022 року № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» (пункт 13 статті 16 Закону № 2473).
На підставі підпункту 1 пункту 9 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).
Разом з цим, відповідно до пункту 14 прим. 6 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в період запровадження воєнного стану банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Вимоги абзацу першого пункту 14 прим. 6 Постанови № 18 не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями:
1) операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка);
2) з оплати страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування (включаючи сертифікати, поліси, ковер-ноти, сліпи, бордеро премій, бордеро збитків), укладеними з перестраховиками-нерезидентами, зазначеними в підпунктах 16 – 19 прим. 1 пункту 14 Постанови № 18.
Відповідно до пункту 14 прим. 7 Постанови № 18 банк, крім підстав, передбачених в Інструкції № 7, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться в Україну як гуманітарна допомога, на підставі одного з таких пакетів документів (оригіналів або їх копій), що підтверджують:
1) пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (зі змінами), якими можуть бути декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, або витяг з автоматизованої системи митного оформлення, або інші видані митними органами документи, що підтверджують ввезення гуманітарної допомоги на територію України. Також мають бути надані документи (оригінали або їх копії), що підтверджують передавання/одержання ввезеної гуманітарної допомоги її отримувачу(ем). Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, є дата пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги;
2) отримання ввезеної гуманітарної допомоги правоохоронними органами, Міністерством оборони України, військовими частинами Збройних Сил України, іншими військовими формуваннями та суб’єктами, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також установами або організаціями, що створені цими органами та утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, може бути дата отримання ввезеної гуманітарної допомоги особами, зазначеними в підпункті 2 пункту 14 прим. 7 Постанови № 18, за відсутності документів, що підтверджують дату пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги.
Банк має право прийняти рішення про необхідність подання резидентами додаткових документів, пов’язаних зі здійсненням імпорту продукції, що ввозиться в Україну як гуманітарна допомога, для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.
Згідно з пунктом 14 прим. 19 Постанови № 18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти не переказувалися з-за кордону в Україну.
Відповідно до пункту 1 прим. 1 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 розділу І Положення № 5 незначний розмір валютної операції (далі – незначний розмір) – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Дроблення операції з експорту товару – штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність певних ознак, визначених підпунктом 5 пункту 3 розділу І Інструкції № 7.
При цьому статтею 20 Закону № 361, у редакції, що діє з 28.04.2020, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 000 грн. (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 000 грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 000 грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 000 грн.), за наявності однієї або більше ознак, визначених у статті 20 Закону № 361.
Звертаємо увагу, що до 28.04.2020 відповідно до пункту 1 статті 15 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції, який є меншим, ніж 150 000 гривень.
Отже, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, а загальна сума операції підлягає валютному нагляду, у разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій пеня не нараховується.