Частиною третьою статті 12 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) і ч. 8 ст. 79 КЗпП (далі — КЗпП) передбачено лише відкликання працівника зі щорічної відпустки за його згодою, та й то лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їхніх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог ч. 6 статті 79 КЗпП та в інших випадках, передбачених законодавством.
Ні Законом № 504, ні КЗпП не передбачено права працівника переривати щорічну відпустку за власним бажанням.
Оформляючи таку відпустку, працівникові можна було б скористатися правом поділу її на частини.
Водночас основна безперервна її частина має бути не меншою ніж 14 календарних днів (ч. 1 ст. 12 Закону № 504).
Вікторія Ліпчанська, керівник Центру правової допомоги ФПУ