Разом із представниками близько 50 компаній-членів ФРУ взяли участь у обговоренні пропозицій КМУ до ПКУ (законопроект № 11416) та альтернатив до них, яке було організоване Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим та в якому взяла участь заступниця Міністра фінансів Світлана Воробей, яка відповідає за податкові питання у Міністерстві.
Обмінялися думками та висловили конкретні змістовні пропозиції щодо пошуку додаткових джерел фінансування Сил оборони. Необхідність такого пошуку ми підтримуємо, але при цьому наші пропозиції не пов’язані із збільшенням податкового навантаження саме на легальний бізнес, як це було запропоновано Урядом в частині, наприклад, впровадження податку з обороту та суттєвого підвищення навантаження на фонд оплати праці.
Зокрема, запропонували:
– зекономити на видатках. За нашою оцінкою, скорочення неактуальних витрат та вилучення відповідних коштів з місцевих бюджетів дозволить заощадити для Сил оборони щонайменше 30-35 млрд грн. з розрахунку на рік. А за умови скорочення витрат на утримання державного апарату (зокрема, і шляхом його скорочення, у тому числі у військових адміністраціях тимчасово окупованих територій), економія без суттєвих наслідків для функціонування Держави складе вже не менше 70 млрд грн. на рік
– детінізувати ринки, які частково або повністю перебувають у тіні, це ринки підакцизних товарів, землі та сільгосппродукції, гральний ринок, ринок таксі, а також ліквідація контрабандних та «сірих» схем на митниці. Тільки детінізація ринків підакцизних товарів здатна принести бюджету додатково не менше 40 млрд грн. на рік. З урахуванням детінізації інших перелічених напрямків сума додаткових доходів бюджету може зрости удвічі – до 80 млрд грн. на рік.
Крім того, запропонували менш негативні з точку зору стимулювання переходу у тінь сценарії отримання додаткових доходів, зокрема через:
– впровадження імпортного збору. В нинішніх умовах його запровадження на рівні 10% для товарів груп 1-24 УКТ ЗЕД та на рівні 5% (за виключенням критичного імпорту сировини, обладнання, та комплектуючих, що не виробляються в Україні, а також пального та електроенергії) для товарів груп 25-97 УКТ ЗЕД принесе бюджету додаткового близько 40 млрд грн. на рік.
– внесення на період воєнного стану змін у ПКУ, які б передбачали, що база оподаткування ПДФО та військовим збором заробітної плати при повній зайнятості не може бути нижче 10 тис.грн. За оцінками роботодавців, це дозволить зібрати до бюджету додаткового близько 20 млрд грн. При цьому зазначений варіант збільшення оподаткування заробітних плат матиме значно менший негативний вплив, стимулюючий роботодавців до переведення виплати зарплати у «тінь», ніж запропоноване Урядом підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%.
Також надали пропозиції і щодо пошуку джерел доходів за окремими секторами економіки. Зокрема:
– Щодо впровадження військового збору (квазіакцизу) за ставкою 15% на легкові автомобілі, що підлягають першій держреєстрації в Україні. На думку роботодавців, слід було б застосувати такий підхід: наприклад, 0% для легкового автомобіля, виробленого в Україні, 10% – для нового імпортного автомобіля та 20% – для вживаного імпортного автомобіля. Це дозволило би досягнути приблизно тих же фіскальних цілей, які ставляться Урядом (24,5 млрд грн. на рік) та водночас стимулювати збирання автомобілів в Україні, та створення нових робочих місць, збільшення сплати податків. Крім того, запропонували розглянути можливість введення утилізаційного збору на всю вживану колесну техніку, а також на автобуси, трактори, причепи та напівпричепи, сільгосптехніку, який у повному обсязі направляти на фінансування Сил оборони. Навіть його введення на рівні 2-3% дозволить додатково зібрати щонайменше 8-12 млрд грн. на рік.
– Сьогодні на українському ринку фіксованого доступу до мережі інтернет існує від 4 до 7 тис. інтернет-провайдерів. Станом на березень 2024 р. до реєстру провайдерів включено 4442 суб’єкти, 2471 (56%) з них – фізичні особи-підприємці. 98% з них надають послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет. Ще частина у формі ТОВ також перебувають на спрощеній системі. Ринок перебуває переважно в «тіні». За приблизними розрахунками ліквідація «спрощенки» для інтернет-провайдерів може дати державі 3-4 млрд грн. додаткових надходжень на рік.
– Запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для мереж АЗС у розмірі 0,5 МЗП у розрахунку на 1 куб. м резервуарів для зберігання пального. Середній розмір місячного авансового внеску при запропонованому підході складе майже 373 тис.грн., що є непосильним тягарем для мереж, адже істотно перевищує фактичні обсяги сплати податку на прибуток в розрахунку на 1 АЗС навіть по найбільш прозорих компаніях. У минулому році в середньому мережі сплачували 48 тис грн. у розрахунку на 1 АЗС. Його бенефіціарами стануть так звані “бочки”, які в найбільшій мірі ухиляються від сплати податків. На заміну пропонуємо інший механізм: наприклад, сплата 100 тис. грн. авансового внеску для АЗС з магазинами та 50-70 тис. грн. для АЗС без магазину незалежно від розмірів резервуарного парку. Такий механізм заставить сплачувати податок на прибуток мережі, які активно ухиляються від його сплати та є в цілому посильним для усіх стандартних АЗС.
Підтримали окремі пропозиції Уряду – зокрема, щодо оподаткування товарів, що ввозяться в Україну фізичними особами, передаються у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, якщо їх сумарна вартість складає понад 45 євро.
Всі свої пропозиції підкріпили конкретними цифрами. Та, зважаючи на вислів Данила Гетманцева про те, що він багато у чому підтримує нашу позицію, сподіваємося на її врахування при доопрацюванні законопроекту.
