
П. 57.3 ст. 57 ПКУ встановлює, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за результатами перевірки платник податків повинен сплатити його протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (ППР). Це правило не застосовується, якщо платник у цей строк розпочав процедуру оскарження рішення (адміністративного чи судового).
У разі судового оскарження ППР грошове зобов’язання вважається неузгодженим до моменту набрання судовим рішенням законної сили. До цього часу вимога про його сплату у 10-денний строк не діє, а податковий борг не формується.
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) судове рішення набирає законної сили:
- після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не подано;
- у разі подання апеляційної скарги – після її повернення, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або з дня ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за результатами перегляду.
З моменту набрання рішенням суду законної сили визначене ним (або залишене в силі) грошове зобов’язання вважається узгодженим у розумінні ПКУ.
Отже, після набрання судовим рішенням законної сили платник податків зобов’язаний:
- протягом 10 робочих днів самостійно сплатити узгоджену суму грошового зобов’язання;
- одночасно сплатити пеню та штрафні санкції, якщо вони передбачені і залишені в силі за результатами судового розгляду.
Несплата узгодженого зобов’язання в цей строк призводить до виникнення податкового боргу та застосування заходів стягнення відповідно до розд. II ПКУ.