Форс-мажор і валютний нагляд: коли сертифікат ТПП допоможе не платити пеню?

Чи нараховується пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у період запровадження воєнного стану в Україні при наявності форс-мажорних обставин?

Форс-мажор і валютний нагляд: коли сертифікат ТПП допоможе не платити пеню?

Правові засади валютних операцій та відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473). За ч. 1 ст. 13 Закону № 2473 Національний банк України (НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Базовий строк розрахунків 365 днів визначено п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

  • У зв’язку із запровадженням воєнного стану (Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022) НБУ постановою від 24.02.2022 № 18 установив з 05.04.2022 граничний строк 180 днів.
  • Для операцій, здійснених до 05.04.2022, зберігається строк 365 днів.

Окремими примітками до Постанови Правління НБУ від 14.05.2019 № 67 встановлено скорочені /подовжені строки для окремих товарів за УКТ ЗЕД (наприклад, 90/120 днів для окремих аграрних кодів, 270 днів – для окремих кодів машинобудування, труб, залізничних частин та імпорту певного обладнання). Строки залежать від дати здійснення операції та коду товару.

За ч. 5 ст. 13 Закону № 2473 порушення резидентами граничного строку розрахунків тягне нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаних коштів (або вартості недопоставленого товару), у гривні чи іноземній валюті, перерахованій за курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Таким чином, пеня нараховується автоматично при перевищенні встановлених НБУ строків.

  • Водночас ч. 6 ст. 13 Закону № 2473 передбачає спеціальний порядок у разі форс-мажорних обставин щодо імпортних операцій: якщо виконання договору з імпорту товарів зупиняється через форс-мажор, перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняються на весь період їх дії і поновлюються з дня, наступного за днем закінчення таких обставин.
  • Аналогічний підхід застосовується до підтвердженого форс-мажору в експортних операціях через механізм звільнення від відповідальності.

Підтвердженням форс-мажору є довідка/сертифікат уповноваженого органу країни контрагента або третьої країни згідно з договором, а також сертифікат Торгово-промислової палати України (ТПП) чи регіональної ТПП. Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин, затвердженим Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), передбачено, що сертифікат видається по кожному окремому договору, якщо перелічені у ст. 14¹ Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» обставини унеможливили виконання зобов’язань у встановлений строк.

Наявність сертифіката ТПП сама по собі не гарантує звільнення від нарахування пені.

Під час документальних перевірок податкові органи оцінюють:

  • реальність, надзвичайність та невідворотність обставин;
  • фактичний вплив форс-мажору на виконання конкретного договору;
  • співвідношення строку дії форс-мажору зі встановленими НБУ граничними строками розрахунків.

Загального посилання на воєнний стан недостатньо:

у сертифікаті має бути чітко зазначено, як саме бойові дії чи інші події перешкодили виконанню конкретної ЗЕД-операції і за який період.

Без цього документ може бути визнаний недостатнім доказом, що підтверджується практикою Верховного Суду (постанови у справах № 260/92/19, № 904/3886/21, № 922/854/21, № 240/25642/22, № 520/2941/24).

Отже, у період воєнного стану пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями експорту / імпорту може не нараховуватися (або нарахування може бути зупинене) лише за наявності належно підтверджених форс-мажорних обставин щодо конкретного договору, із зазначенням періоду їх дії та причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажором і неможливістю виконання валютних зобов’язань.