Податковий комплаєнс по‑українськи: кого першими перевірятиме ДПС?

Податковий комплаєнс по‑українськи: кого першими перевірятиме ДПС?

КМУ Постановою від 25.07.2024 № 854 запровадив експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс‑ризиками) в ДПС. Ця система має стати методологічною основою реформування податкової служби та інструментом реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року (розпорядження КМУ від 27.12.2023 № 1218‑р). Для платників заявлено відсутність нових обов’язків, але на практиці зміниться підхід ДПС до виявлення ризиків і застосування перевірок.

Норма і базові документи

Що змінилося в підході ДПС?

1. Системність та єдиний підхід

  • Управління податковими ризиками уніфікується для всієї системи ДПС – ризики визначатимуться централізовано за єдиними правилами.
  • Податкові органи мають зосереджувати зусилля на найбільш проблемних сегментах адміністрування податків і зборів.

2. Поділ ризиків за основними видами
Порядок запроваджує класифікацію ризиків, у межах якої ДПС «профілює» платників за порушеннями різних етапів податкового циклу, зокрема:

  • Ризик реєстрації – коли особи, які повинні:

    • стати на облік у податковому органі; або
    • зареєструватися платниками окремих податків,
      фактично не перебувають на обліку чи не зареєстровані платниками відповідних податків.
  • Ризик звітності – коли платники:

    • подають податкову звітність із запізненням; або
    • не подають її взагалі.
  • Ризик сплати – коли платники:

    • сплачують податки, збори, платежі із запізненням;
    • сплачують у неповному обсязі;
    • не сплачують зовсім,
      що призводить до виникнення та/або накопичення податкового боргу.
  • Ризик декларування – випадки, коли податкові надходження вже зменшено або є загроза їх заниження (деталізація цих критеріїв ще очікується в подальших документах/практиці ДПС).

Позиція уряду / ДПС щодо впливу на платників

  • Офіційно наголошується, що Порядок не встановлює нових обов’язків чи обмежень для платників податків.
  • Для більшості платників, які дотримуються податкового законодавства, ДПС декларує пріоритет проактивних заходів:
    • роз’яснення норм податкового законодавства;
    • аналіз і спрощення форм податкової звітності;
    • активна взаємодія з представниками бізнесу та експертним середовищем.
  • Реактивні заходи (контрольно‑перевірочна робота, штрафні санкції) мають застосовуватися до платників з найбільш вагомими податковими ризиками, визначеними у межах повноважень і процедур, встановлених ПКУ.

Практичний висновок і ризики для СГ

  • Формально нових норм ПКУ для платників не додається, але змінюється режим уваги ДПС:
    • несвоєчасна реєстрація, «забута» постановка на облік або відсутність потрібного статусу платника податку автоматично переводить платника в зону ризику реєстрації;
    • хронічні запізнення зі звітністю – у зону ризику звітності;
    • будь‑які затримки зі сплатою чи накопичення боргу – у зону ризику сплати;
    • агресивне планування або систематичні коригування бази оподаткування – у зону ризику декларування.
  • Для «низькоризикових» платників очікуваний плюс – більше сервісної функції ДПС і менше «традиційних» перевірок.
  • Для суб’єктів із ознаками вказаних ризиків – навпаки:
    • вищий пріоритет для аналітичних відпрацювань, документальних перевірок, блокування схем;
    • менший простір для «сірих» моделей реєстрації, подання нульової звітності чи затягування сплати.

Практично бізнесу варто вже зараз оцінити себе за чотирма основними ризиками (реєстрація, звітність, сплата, декларування) і мінімізувати очевидні порушення, адже саме вони першими потраплятимуть у фокус експериментальної системи управління податковими ризиками ДПС.