25 вересня 2026 року Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів засідання. Ключова тема — розгляд двох проєктів Трудового кодексу України: урядового законопроєкту № 16010 та альтернативного № 16010‑1. Який із них іде далі?
Комітет рекомендував Верховній Раді включити обидва проєкти до порядку денного. Але за результатами першого читання прийняти за основу урядовий законопроєкт № 16010, а законопроєкт №16010‑1 — відхилити.
Вам стануть у пригоді публікації «Трудовий кодекс України: читаємо новий законопроєкт» та «Трудовий кодекс від Тимошенко: чим кращий альтернативний законопроєкт?».
Проте варто зауважити, що Федерація профспілок України розкритикувала деякі положення проєкту Трудового кодексу. Про це ми розповідали в публікації «Який він насправді – новий Трудовий кодекс? Критичний аналіз від ФПУ»
Комітет проаналізував відмінності нового урядового зконопроєкту (№ 16010) від поданого попереднім урядом (№ 14386). У новій версії враховано низку уточнень.
1) уточнено положення щодо заборони примусової та дитячої праці (ст. 4¹) та заборони дискримінації (ст. 5).
2) розширено визначення мобінгу (цькування) та харасменту (домагання) (ст. 5) і при цьому полегшено тягар доказування для працівника, який просить тимчасове переведення на дистанційну роботу через мобінг/харасмент (ст. 63);
3) деталізовано межі застосування трудового законодавства до членів фермерських господарств, колективних с/г підприємств, кооперативів, священнослужителів, церковнослужителів, гіг‑спеціалістів резидентів Дія Сіті (ст. 10).
4) пом’якшується заборона на залучення до нічних, понаднормових робіт і робіт у вихідні для вагітних, тих, хто нещодавно народив і які вигодовують дитину (допускається залучення за письмовою згодою працівниці та за відсутності медичних протипоказань – ст. 119, 120, 130);
5) додається норма (ст. 282), яка гарантує захист працівників від кримінального та адміністративного переслідування за участь у законному страйку. Це посилює роль колективних дій і обмежує можливості тиску на працівників;
Основні новели проєкту Трудового кодексу порівняно з чинним законодавством
1. Чіткі ознаки трудових відносин
У ст. 38 законопроєкту пропонується вісім ознак, за наявності щонайменше п’яти з яких відносини будуть вважатися трудовими.
2. Дев’ять видів трудових договорів
Ст. 54 вводить чіткий перелік із дев’яти видів трудових договорів і дозволяє укладати трудовий договір, що поєднує умови різних видів договорів.
3. Тимчасова (агентська) робота
У ст. 67 – 75 вводиться трудовий договір про тимчасову (агентську) роботу:
-
укладається між тимчасовим працівником і роботодавцем — агентством з тимчасового працевлаштування;
-
мета — направлення працівника на певний час до іншої особи, де він виконує роботу за завданням та під контролем цієї особи.
4. Учнівський трудовий договір
Ст. 61 пропонує новий особливий вид договору: може укладатися з особою від 14 років;
строк — до 6 місяців; дає можливість працювати і одночасно навчатися на робочому місці; обов’язково призначається наставник із досвідчених працівників.
5. Цифровізація трудових відносин
У законопроєкті передбачено:
-
можливість ознайомлювати працівника з актами роботодавця, повідомленнями та іншими документами з використанням електронних засобів комунікації (ст. 23);
-
можливість укладати трудовий договір в електронній формі (ст. 46);
-
ведення обліку трудової діяльності в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб (ст. 53).
6. Новий підхід до мінімальної зарплати
Ст. 157 пропонує новий механізм визначення МЗП: мінімальна заробітна плата встановлюватиметься у відсотках від середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності в середньому по економіці станом на 1 січня попереднього року. Конкретний відсоток визначатиме Уряд. Це робить МЗП більш прив’язаною до реальної зарплатної статистики, але одночасно посилює роль урядових рішень.
7. Щорічна відпустка 28 днів
Ст. 135 передбачає: збільшення тривалості щорічної основної оплачуваної відпустки з 24 до 28 календарних днів.
8. Відпустки, пов’язані з народженням і вихованням дитини
Ст. 150 змінює підхід із урахуванням принципу гендерної недискримінації: вводиться оплачувана відпустка для догляду за дитиною тривалістю 4 місяці. Така відпустка може бути використана в будь-який час до досягнення дитиною 8 років. Кожен із батьків має право на 2 місяці такої відпустки (фактично — індивідуальна невідчужувана частка).
9. Додаткові гарантії для окремих категорій працівниць
У низці статей (80, 116, 117, 128) формалізуються нові категорії:
-
вагітна працівниця;
-
працівниця, яка нещодавно народила;
-
працівниця, яка вигодовує дитину.
Для цих категорій передбачено:
-
право на скорочену тривалість робочого часу;
-
можливість неповного робочого часу;
-
спеціальні перерви для годування дитини.
10. Індивідуальні трудові спори
Ст. 237 пропонує три способи вирішення індивідуальних трудових спорів:
-
Переговори між працівником і роботодавцем;
-
Медіація;
-
Суд.
Тобто медіація стає окремо окресленим інструментом, що може використовуватися до звернення до суду.
11. Колективні трудові спори
У статтях 255, 261 запроваджується розподіл на: спори про права та спори про інтереси.
12. Страйки, попереджувальний страйк і локаут
Статті 278, 290 передбачають:
-
спрощення процедур вирішення колективних спорів;
-
скорочення строків і процедур оголошення страйку;
-
запровадження: попереджувального страйку та локауту (тимчасове призупинення роботи з ініціативи роботодавця в контексті колективного спору).
13. Державний нагляд і контроль за трудовим законодавством
На рівні закону вперше системно прописуються основи та порядок здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства та правовий статус інспекторів праці.
14. Нова система запобігання виробничим ризикам
Проєкт пропонує: впровадити систему управління ризиками, засновану на оцінюванні, контролі та управлінні виробничими ризиками.