Народження дитини – це зворушливий момент, який змінює життя кожної сім’ї. Щоб батьки могли повною мірою насолодитися цим щасливим періодом і побудувати міцну родину, держава надає їм право на одноразову відпустку. Це важливий крок до підтримки молодих батьків та створення сприятливих умов у вихованні дітей, як інвестиції в майбутнє нації.
Статтею 74 КЗпП передбачено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Отже, надання всім працівникам відпустки є реалізацією їх права на відпочинок, що закріплено ст. 45 Конституції України. Відпустка є одним з важливих видів часу відпочинку працівників, протягом якого вони не виконують своїх обов’язків за трудовим договором, а збереження за працівниками на період відпустки місця роботи (посади) і середнього заробітку є важливою умовою для реального використання ними відпустки.
Законом України від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» внесено зміни до КЗпП та Закону України «Про відпустки», а саме, вищезазначені Закони доповнено статтями 773 та відповідно 191 «Відпустка при народженні дитини».
Постановою КМУ від 07.07.2021 р. № 693 (далі – Постанова) затверджено Порядок надання відпустки при народженні дитини, який визначає механізм та умови надання одноразової оплачуваної відпустки при народженні дитини (далі – відпустка).
У Постанові зазначено, що право на відпустку мають: чоловік, дружина якого народила дитину; батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується письмовою заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини; баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі письмової заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.
Така відпустка надається одноразово тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання (але не більш як 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів) та не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини. Крім того, така відпустка не підлягає грошовій компенсації та поділу на частини.
Постановою передбачено вичерпний перелік документів, які необхідно подати роботодавцю для отримання відпустки, крім того, у пункті 10 Постанови зазначено, що у разі, якщо працівник, який протягом трьох місяців з дня народження дитини був звільнений та працевлаштований на інше підприємство (в установу, організацію) чи до фізичної особи, яка використовує найману працю, до письмової заяви про надання відпустки додається довідка про її невикористання на попередньому місці роботи.
Окремо слід зазначити, що у разі народження двох і більше дітей від однієї вагітності тривалість відпустки не збільшується.
Відпустка при народженні дитини не лише підтримує батьків у цей відповідальний період, але й підкреслює важливість сімейних цінностей у нашому суспільстві.