В Україні хочуть розробити справедливі механізми бронювання співробітників для бізнесу. Наразі розглядається опція доопрацювання системи електронного бронювання і вводиться автоматичне продовження всіх бронювань на місяць, після чого цю опцію можна буде повторити.
Про це на зустрічі з «Українською радою бізнесу» повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
За її словами, на сьогодні питання бронювання співробітників – одне з найбільш актуальних. Проблема в тому, що у бізнес-спільноти немає чіткого розуміння, як воно буде відбуватися і взагалі – для кого ця опція доступна, а для кого ні. Тому компаніям важливо отримати чітке рішення, і відповідно до нього адаптувати всі свої процеси і надалі працювати, що через невизначеність зараз просто неможливо.
«Я подавала до мобілізаційного законопроєкту правки, які стосувалися автоматичного бронювання, адже досить розповсюдженою нині ситуацією є випадки, коли бронювання закінчилось, іде перебронювання, і в цей час люди не мають можливості отримати відповідні документи. На жаль, ці правки не врахували», – повідомила Шуляк.
Вона зазначила, що бізнес-асоціації озвучують декілька найбільш розповсюджених проблемних моментів щодо бронювання співробітників. По-перше, неможливість бронювання фопів і також гіг-фахівців, які працюють як резиденти Дія.City. По-друге, невизначеність у термінах бронювання, коли не зрозуміло, як діяти після завершення 6-місячного періоду бронювання. Наприклад, чи потрібно подавати документи на перебронювання, чи бронювати з нуля, чи працівники будуть вважатися придатними для мобілізації.
Також створює додаткові ризики і вимога бронювати не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників – багато компаній не подають списки на бронювання через побоювання. Не менш актуальне питання – терміни розгляду заявок на бронь, компанії можуть чекати відповіді від Міністерства оборони аж до 5-6 місяців. А найменша помилка в пакеті поданих документів на бронювання означає повернення цих документів без будь-яких пояснень. Комунікація з цього приводу абсолютно не налагоджена, що і потрібно виправити, пояснила Олена Шуляк.
«З цими і аналогічними проблемами до нас звертаються десятки бізнес-асоціацій. Тому зараз нам потрібно зібрати до купи всі проблемні питання, подати їх Міністерству і отримати чіткі і зрозумілі відповіді. Якщо є питання, по яким відповідь негативна, це вже плюс, оскільки буде розуміння, як діяти і переформатовувати свою діяльність. Тобто головне – ясність», – підкреслила нардепка.
За словами Шуляк, дуже багато питань би вирішило запровадження електронного бронювання – оскільки бронюються співробітники, які вже стоять на обліку в ТЦК і всі їхні документи підготовлені, процес бронювання далі по суті є бюрократією, яка займає час і громадянина, якій бронюється, і Міністерства. Документи з ТЦК переглядаються у ручному режимі, а це сотні сторінок і 1,5-2 місяці, допоки буде готове відповідне рішення і які можуть бути критичними для бізнесу. Тому для більшості компаній електронне бронювання стало б серйозною підтримкою.
Нагадаємо, з початку травня діє постанова щодо автоматичного продовження всіх бронювань на місяць: цей механізм вже вводили по перехідному періоду для постанови КМУ №76, яка регулює процедури бронювання, а потім повторювали ще тричі. Тобто це може бути однією з доступних опцій доки всі проблемні моменти щодо бронювання не вирішаться.