Станом на сьогодні в Україні стоять у квартирних чергах майже 2% громадян, з яких щорічно отримують квартири від держави не більше 200 українців. Можливістю вирішити питання квартирних черг, які майже не рухаються десятиліттями, може стати фонд соціального житла, з якого таке житло надаватиметься українцям за певних умов.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
За її словами, на обліку у квартирних чергах сьогодні перебуває близько 600 тисяч українців, що складає майже 2% громадян від кількості населення. Черга практично не рухається вже багато років – квадратні метри від держави щорічно отримують від 100 до 200 людей. Причина – відсутність у держави фонду, з якого таке житло може надаватися, оскільки він був знищений у 90-х роках минулого століття внаслідок приватизації.
«Нині 98% всього житлового фонду знаходиться у приватній власності, тому для забезпечення потреб у житлі своїх мешканців громадам оперувати нічим. Це стало результатом масштабної приватизації у 90-х роках минулого століття. Тому для створення і успішного функціонування житлового фонду соціального призначення, з якого зокрема надаватиметься житло для соціальної оренди, приватизацію житла потрібно заборонити», – зазначила Шуляк.
Голова профільного комітету зауважила, що звести нанівець проблему квартирних черг і вирішити таким чином житлове питання українців, які у них стоять, може ухвалення нового житлового законодавства. Робота над його створенням вже ведеться – законодавча рамка «Про основні засади житлової політики» вже створена і незабаром законопроєкт зареєструють у парламенті. Більше того, не чекаючи ухвалення рамкового закону, депутати почали розробляти інший законопроєкт, що буде частиною рамкового – «Про фонд соціального житла», з якого і можна буде отримати житло.
«Цей фонд буде на балансі громад і для того, щоб з його допомогою можна було вирішити житлове питання, він повинен бути на мільйони квадратних метрів», – додала Шуляк.
Громада, на балансі якої перебуватиме відповідний житловий фонд, надаватиме його в соціальну оренду, платежі від якої направлятимуться в місцеві бюджети – револьверні фонди, в яких вони будуть накопичуватись для цільового використання. Це може бути або покращення того житлового фонду, який вже є на балансі, або ж для нових житлових об’єктів, які будуть використовуватись з такою ж ціллю. Також, зазначила Шуляк, квартиру, яку винаймали за умовами соціальної оренди, можна буде з часом викупити. Тобто, буде запроваджена так звана оренда з правом викупу.
Крім цього, з фонду соціального житла можна буде отримувати службове житло, але з однією умовою – таке житло не можна буде приватизовувати, тобто воно надаватиметься у тимчасове користування. Саму приватизацію житла в Україні скасують через рік після ухвалення нового житлового законодавства. Без цього буде неможливо продовжувати наповнювати фонд соціального житла, пояснила Шуляк.
Вона додала, що нова житлова політика буде сфокусована на розвитку ринкових та фінансових механізмів – іпотечних програм, лізингу, компенсації частини вартості житла або частини відсотків за кредитом тощо. Якщо формування фондів житла найперше спрямоване на допомогу громадянам із низьким рівнем доходів та представникам соціально незахищених груп, то фінансово-кредитні механізми мають бути додатковим інструментом для всіх. Йдеться як безпосередньо про програми за підтримки держави, так і створення державою умов для органічного розвитку ринку доступного житла.
За словами Олени Шуляк, базова мета нової житлової політики – пошук найбільш ефективного рішення для задоволення потреб будь-якого громадянина, який потребує поліпшення житлових умов і має право на житло, гарантоване йому Конституцією України. Допомогти у цьому має зручне цифрове рішення, у якому буде зібрана вся необхідна інформація – Єдина інформаційно-аналітична житлова система. Її впровадження передбачене згаданим вище комплексним законопроєктом.
Система аналізуватиме вихідні дані – рівень доходів, наявність житла у власності, соціальний статус (ВПО, людина з інвалідністю, непрацездатна особа) – і зможе запропонувати найбільш слушний варіант забезпечення житлом: соціальне, службове житло, фінансово-кредитні механізми.
Систему зможуть використовувати органи місцевого самоврядування для розуміння ситуації на їхніх територіях, управління місцевими фондами житла, планування розвитку.
«Такий підхід дасть змогу нарешті відмовитися від квартирних черг. Це можливість створення прозорої та дієвої системи забезпечення житлом, з урахуванням актуальних потреб та будь-яких динамічних змін, особливо під час війни, коли люди змушені змінювати місце проживання», – підсумувала Олена Шуляк.