Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу відносно збільшення позивачу грошового зобов’язання з податку на прибуток за здійснення господарських операцій з оптової чи роздрібної торгівлі м’ясом та м’ясопродуктами, оскільки встановлено факт відсутності здійснення таких господарських операцій.
Перевіркою контролюючого органу встановлено відсутність укладення письмових договорів на поставку продукції між позивачем та фізичними особами, а також відсутність товарно-супровідних документів щодо постачання продукції.
Враховуючи зазначене, Колегія суддів Касаційного адміністративного суду зауважила, що позивач не надав первинних та розрахункових/платіжних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій з оптової чи роздрібної торгівлі м`ясом та м`ясопродуктами, тому є правомірним висновок про відсутність факту здійснення цих господарських операцій.
Зважаючи на це, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що рішення контролюючого органу про визначення позивачу грошового зобов’язання з податку на прибуток є правомірним, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
За таких обставин постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 500/4025/21 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2022 року – без змін.