Відповідно до підпункту 165.1.9 ПКУ, до загального місячного чи річного оподатковуваного доходу працівника не включається вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, наданих роботодавцем у тимчасове користування особам, які перебувають з ним у трудових відносинах.
Порядок забезпечення, перелік і граничні строки використання такого одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту визначаються КМУ та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам.
Це дозволяє чітко визначити, що є службовим забезпеченням, а не додатковим благом для оподаткування.
Водночас до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), а саме у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (п.п. «а» п.п. 164.2.17 ПКУ).
У разі, якщо працівник, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (у тому числі формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, та компенсує залишкову вартість цього майна роботодавцю, то вартість такого майна не включається до складу місячного оподатковуваного доходу.