Якщо відносини між суб’єктом господарювання України та фізичною особою – нерезидентом за своєю суттю є господарською діяльністю, оформлені зовнішньоекономічним договором (контрактом) і передбачають експорт / імпорт товарів з грошовими розрахунками через уповноважений банк, такі операції підпадають під валютний нагляд.
Правове підґрунтя:
- Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає ЗЕД як діяльність між українськими та іноземними суб’єктами господарювання, у т.ч. за межами України.
- Закон «Про валюту і валютні операції» відносить до валютних операцій, зокрема, операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності та транскордонні перекази валютних цінностей.
- Інструкція НБУ № 7 встановлює, за якими експортно-імпортними операціями банк здійснює валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків.
- За ст. 13 Закону № 2473, у разі встановлення НБУ граничних строків розрахунків:
- при експорті грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання;
- при імпорті товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Отже, формат контрагента як ФО-нерезидента не звільняє від валютного нагляду, якщо є:
- господарська суть операції,
- ЗЕД-договір,
- експорт / імпорт товарів,
- грошові розрахунки через уповноважений банк.