Верховна Рада України 12 березня прийняла за основу проект Закону про внесення змін до статей 7 та 13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” (реєстр. № 12255-1). Документ уточнює особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у разі відсутності працівника на роботі в період дії воєнного стану.
Законопроект направлений на врегулювання трудових відносин у період воєнного стану, зокрема щодо призупинених трудових договорів. А саме, ліквідовує прогалини чинного законодавства щодо трудових відносин в період воєнного стану та документообігу на окупованих територіях або можливих бойових дій.
Відповідно до пояснювальної записки законопроектом пропонується доповнити положення Закону України від 15.03.2022 р. № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на час дії воєнного стану передбачивши наступне:
♦ особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання документів у роботодавця на усіх підприємствах, в установах та організаціях, розташованих не лише на територіях активних бойових дій, але й також на територіях можливих бойових дій через підвищені військові ризики;
♦ обов’язок сторін трудового договору постійно (в тому числі й під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації з нею та невідкладно (у строк не більше ніж 10 календарних днів) інформувати іншу сторону про зміну своїх контактних даних;
♦ визначення прав та обов’язків роботодавця, під час та за період призупинення дії трудового договору, щодо невиплати працівникові заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат (крім сум, які належали йому на день призупинення трудових відносин) і незабезпечення умов праці, необхідних для виконання роботи, передбачених законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін;
♦ визначення максимального сукупного строку призупинення дії трудового договору, за ініціативи однієї із сторін, не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи терміни його подовження);
♦ визначення права сторін призупиненого трудового договору припинити такий трудовий договір з підстав, визначених законодавством про працю;
♦ встановлення обов’язку роботодавця, у випадку припинення призупиненого трудового договору, щодо проведення розрахунку із працівником, а також видачи трудової книжку (у разі коли вона знаходиться на зберіганні у роботодавця) не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги;
♦ встановлення обов’язку роботодавця протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом уточнити, у разі розміщення неактуальної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості про своє місцезнаходження та інформацію для здійснення зв’язку з ними;
♦ встановлення обов’язку працівників, які в період дії правового режиму військового стану були відсутні на роботі протягом 90 днів поспіль, та/або чиї робочі місця розташовані на тимчасово окупованих територіях протягом 60 днів з дати набрання чинності цим Законом надати роботодавцю актуальну інформацію про засоби зв’язку з ними.