ПДВ і комп’ютерні програми/цифровий контент: як класифікувати операції
Цивільний кодекс відносить комп’ютерні програми та цифровий контент (зокрема, бази даних) до об’єктів права інтелектуальної власності. Закон № 3321 визначає цифровий контент (програми, застосунки, ігри, електронні книги тощо) та цифрові послуги (доступ, зберігання, обробка даних у «хмарі», соцмережі). Закон № 2811 уточнює, що комп’ютерна програма – це набір інструкцій, а будь‑яке її відтворення/копія (у т.ч. в електронній формі) є об’єктом авторського права.
Для цілей ПДВ, відповідно п. 185.1 ПКУ, об’єктом оподаткування є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких – на митній території України. Ключове:
- постачання товарів – це передача права розпоряджання речами (п.п. 14.1.191 ПКУ);
- постачання послуг – усе, що не є товарами, а також передача прав на об’єкти ІВ та інші нематеріальні активи (п.п. 14.1.185 ПКУ).
Тому для ПЗ та цифрового контенту акцент на правах і доступі, а не на «коробці» чи файлі.
Як саме оподатковуються різні IT‑операції: акценти
Продаж виключних прав на програму/контент
Якщо відбувається перехід (передача) права власності / виключних майнових прав на програму чи цифровий контент:
- така операція вважається постачанням послуг, а не товарів → підпадає під п.п. 14.1.185 ПКУ;
- місце постачання визначається за п. 186.3 ПКУ – за місцем реєстрації покупця прав (отримувача послуг).
Наслідок: якщо покупець‑нерезидент – операція не є об’єктом ПДВ в Україні (місце постачання – за кордоном).
Надання права використання програми/контенту (у т.ч. з копією)
Операція з надання права на використання комп’ютерної програми чи цифрового контенту, у тому числі разом із копією (download, ключ, носій) завжди:
- класифікується як постачання послуг (п.п. 14.1.185 ПКУ),
- незалежно від способу передачі (фізичний носій, завантаження, хмарний доступ).
Ключовий акцент: важливо розрізняти, чи плата є роялті:
- якщо плата = роялті (відповідає п.п. 14.1.225 ПКУ) → така операція не є об’єктом ПДВ, згідно з п.п. 196.1.6 ПКУ;
- якщо плата ≠ роялті (наприклад, разова ліцензійна плата, «all rights buyout» з чітким строком, обмеженнями тощо) → потрібно дивитися місце постачання за п. 186.3 ПКУ:
- покупець‑нерезидент → ПДВ в Україні немає;
- покупець‑резидент → об’єкт ПДВ, ставка за загальним правилом, у ПН ставимо код послуги (графа 3.3 ДКПП).
Програма/контент як частина товару
Якщо продаються товари, у складі яких є програма/контент, і їх вартість не виділена окремо (наприклад, «смарт‑пристрій + вбудоване ПЗ»):
- застосовується режим постачання товарів (п. 186.1 ПКУ);
- місце постачання – фактичне місцезнаходження товару на момент продажу;
- у ПН заповнюють код товару за УКТ ЗЕД (графа 3.1).
Розроблення та тестування програмного продукту для нерезидента
Послуги з розроблення, доопрацювання, тестування програмного забезпечення / цифрового контенту, які надає резидент‑платник ПДВ нерезиденту:
- належать до консультаційних/ІТ‑послуг за п. 186.3 ПКУ;
- місце постачання – країна реєстрації нерезидента, а результат: не є об’єктом ПДВ в Україні (п. 186.3 + п. 185.1 ПКУ).
Акцент для IT‑експортерів: це класичний «експорт послуг» без ПДВ, але з обов’язком вести облік і підтверджувати, що замовник – нерезидент.
Нерезиденти, електронні послуги та ПДВ: на що звернути увагу
Нерезидент → резидент: роялті та не‑роялті
-
Якщо нерезидент надає резиденту право використання ПЗ/контенту, а плата є роялті → операція не є об’єктом ПДВ (п.п. 196.1.6 ПКУ).
-
Якщо та сама послуга, але плата не є роялті →
- це об’єкт ПДВ (п. 185.1 ПКУ);
- місце постачання – Україна (п. 186.3 ПКУ),
- у ПН резидент (як податковий агент чи отримувач послуг від нерезидента) відображає код послуги за ДКПП, графа 3.3.
Код послуги за ДКПП, за потреби, уточнюють через ДП «НДІ метрології вимірювальних і управляючих систем» – розробника ДКПП.
Віддалений доступ, ключі активації, електронні послуги
Операція з надання віддаленого доступу до цифрового контенту / ключа активації (без передачі виключних прав):
- завжди вважається постачанням послуг (п.п. 14.1.185 ПКУ);
- для резидент ↔ нерезидент (B2B) – місце постачання визначаємо за п. 186.3 ПКУ (за місцем реєстрації отримувача послуг).
Якщо ж нерезидент постачає такі послуги фізособам / ФОП без ПДВ‑реєстрації в Україні (B2C):
- це, як правило, електронні послуги в розумінні п.п. 14.1.565 ПКУ;
-
місце постачання електронних послуг – Україна, якщо:
- фізособа‑ФОП/фізособа має місце проживання/реєстрації в Україні (п. 186.31 ПКУ);
- тоді застосовуються спецправила ст. 208¹ ПКУ:
- нерезидент реєструється платником ПДВ в Україні в спрощеному порядку;
- нараховує та сплачує ПДВ з електронних послуг, що постачаються українським фізособам/ФОП без ПДВ‑реєстрації.
Акценти для бізнесу (IT, ліцензії, ФОП)
Формулювання договору критично важливе: як прописані права (виключні чи невиключні), строк, територія, обмеження, чи є окремий платіж за копію, – від цього залежить, чи буде роялті, а отже – ПДВ чи ні.
Експорт IT‑послуг (розробка, тестування, передача прав нерезидентам) зазвичай без ПДВ в Україні, але треба мати документи на підтвердження статусу контрагента‑нерезидента і суті послуг.
Придбання ПЗ/ліцензій у нерезидентів – перевіряйте, чи є це роялті,
- якщо не роялті – готуйтеся до нарахування імпортного ПДВ на послуги (п. 208 ПКУ / механіка reverse charge для резидента).
Електронні сервіси для фізосіб і ФОП:
- якщо ви нерезидент, що продає доступ/ліцензії українським користувачам, – вивчіть ст. 208¹ ПКУ (спецреєстрація для електронних послуг);
- якщо ви ФОП/юрлицо‑резидент, – перевіряйте, хто саме формально є постачальником і що прописано в умовах сервісу (це впливає на обов’язок нарахувати ПДВ).