У якому звітному періоді отримувач послуг від нерезидента на митній території України повинен відобразити податкові зобов’язання та податковий кредит у разі реєстрації податкової накладної в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації?
ДПС роз’яснила, як отримувач послуг від нерезидента має відображати ПДВ‑зобов’язання та податковий кредит, якщо податкова накладна за п. 208.2 ПКУ зареєстрована в ЄРПН із порушенням строку.
Обов’язки отримувача послуг від нерезидента
За п. 208.2 ПКУ:
- якщо нерезидент постачає послуги, місце постачання яких – митна територія України,
отримувач послуг (резидент – платник ПДВ):
1. нараховує ПДВ:
- за основною ставкою 20 %;
- або 7 % – для окремих послуг, визначених у п. 193.1 ПКУ;
2. сам складає податкову накладну за такою операцією (п. 208.2 + ст. 201 ПКУ);
3. реєструє цю ПН в ЄРПН, і вона є підставою для податкового кредиту.
Коли виникають ПДВ‑зобов’язання
- дата виникнення ПЗ за послугами нерезидента – перша подія:
- або списання коштів з рахунку резидента в оплату послуг;
- або оформлення документа, що підтверджує надання послуг (акт, інвойс тощо).
Отже, ПДВ‑зобов’язання треба показати в тому звітному періоді, коли відбулася перша подія, незалежно від того, коли ви фактично:
- склали ПН за п. 208.2 ПКУ;
- зареєстрували її в ЄРПН.
Запізнення з ПН не звільняє від обов’язку своєчасно відобразити ПЗ.
Коли можна віднести суму до податкового кредиту
П. 198.2 ПКУ для послуг нерезидента:
- датою податкового кредиту є дата складення ПН за такою операцією,
- за умови її реєстрації в ЄРПН.
Якщо ПН зареєстрована із запізненням, діє п. 198.6 ПКУ:
- ПН/РК, зареєстровані з порушенням строку,
→ включаються до податкового кредиту того періоду, коли їх зареєстровано в ЄРПН;- але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення ПН/РК.
П.п. «г» п. 201.11 ПКУ прямо відносить до документів для кредиту ПН за п. 208.2, якщо вона зареєстрована в ЄРПН.
Позиція ДПС: як діяти при простроченій ПН
Якщо податкова накладна за послугами нерезидента:
- складена за п. 208.2 ПКУ;
- зареєстрована в ЄРПН з порушенням строку реєстрації,
отримувач послуг повинен:
1. ПДВ‑зобов’язання:
- відобразити в тому звітному періоді, коли вони виникли за правилом першої події (п. 187.8);
- незалежно від факту складання/реєстрації ПН.
2. Податковий кредит:
- відобразити у періоді фактичної реєстрації ПН в ЄРПН;
- але не пізніше 365 днів з дати її складання.
Тобто виникає тимчасовий розрив: ПЗ – раніше, кредит – пізніше.
Наслідки для платника
- Якщо ПН за послугами нерезидента зареєстрували пізно:
- доведеться показати ПДВ до сплати в періоді першої події;
- а компенсує цей ПДВ у вигляді кредиту ви вже в періоді реєстрації ПН.
- Якщо ПН не буде зареєстрована протягом 365 днів:
- право на податковий кредит за цією операцією втрачається;
- ПЗ залишаться без «дзеркального» кредиту.
Висновок: при імпорті послуг від нерезидента ПДВ‑зобов’язання потрібно відображати строго за першою подією, а податковий кредит – тільки після реєстрації ПН в ЄРПН і в межах 365 днів з дати її складання. Запізнення з ПН б’є не по ПЗ, а по вашому праву на своєчасний і повний податковий кредит.