Члени Української Ради Бізнесу зустрілись з посадовцями для обговорення проблематики та перспектив Законопроєкту № 11416 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
Конференція відбулась за участі Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, першого заступника голови Ярослава Железняка, заступника голови Комітету Олександра Ковальчука, народного депутата, члена Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олександра Сови та заступниці Міністра фінансів України Світлани Воробей.
Серед представників бізнесу присутніми були: Михайло Непран, перший Віцепрезидент Торгово-промислової палати, Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, Юрій Пероганич, директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради та інші.
Данило Гетманцев відкрив зустріч та виступив модератором конференції. Голова Комітету ВРУ повідомив, що попри власну обіцянку не підвищувати податки до кінця воєнного стану, їх росту неможливо уникнути. Адже потреби армії коштовніші, аніж держава може собі дозволити наразі.
“Нам разом з депутатами хотілося б почути пропозиції та альтернативи бізнесу, аби пройти до тих чи інших висновків. Прошу прибрати з дискусії тези про пагубність і негативний вплив підняття податків на економіку, про зростання цін – бо це ми всі розуміємо. Ми всі розуміємо це. Але якщо ми не профінансуємо військовим зарплати, то у нас з вами на порядку денному проблематики не буде взагалі” – попросив Гетманцев.
Людмила Герасименко, Віцепрезидентка та Генеральний директор Асоціації платників податків, у своєму виступі надала статистичні дані з відкритих джерел щодо надходжень військового збору у держбюджет. В період з 2014 по 2022 рік надходження військового збору становили 165,6 млрд грн (із них у 2022 році — 33,7 млрд грн) або 2,4% від усіх податкових надходжень держбюджету за цей період. Проте встановити розмір надходжень військового збору у 2023 році відокремлено не змогли, адже сума надходжень військового збору значиться разом з надходженнями по ПДФО у 2023 році
«Головним недоліком військового збору є те, що він, попри свою економічну природу, не має цільового характеру та надходить до загального фонду і щоб його сутність відповідала назві, важливо зробити його цільовим – через спеціальний фонд державного бюджету з подальшим використанням виключно для фінансування виплат військовослужбовцям та інших оборонних потреб держави. Наразі громадськість повинна розуміти й знати, на які потреби вже використані надходження військового збору», — наголосила Людмила Герасименко.
Також Віцепрезидентка та Генеральний директор ВГО АППУ зазначила, що збільшення військового збору до 5% для найманих працівників – це вкрай шкідлива пропозиція, бо стимулюватиме тінізацію..
Також Людмила Герасименко процитувала Союз ювелірів України: “Українським пані буде дешевше їздити у близьке закордоння, наприклад, до Туреччини, та у поєднанні з приємним відпочинком або активним бізнесом купувати собі прикраси там, а не в українських ювелірів. Ставка військового збору в розмірі 30% дуже зависока та є неприйнятною, бо збільшить тінізацію галузі та може призвести до зникнення вітчизняного ювелірного мистецтва, виробництва, торгівлі та, зокрема, легального ювелірного ринку.”
Світлана Воробей у відповідь обґрунтувала позицію МФУ щодо озвучених проблемних питань. Заступниця Міністра розповіла, що за 2023 рік уряд зібрав 38 млрд грн військового збору, а за шість місяців 2024 року – 20 млрд гривень. Також вона зауважила, що всі кошти, які збираються в державі – всі спрямовуються на потреби армії. Всі інші, які є в державі, в тому числі на заробітні плати лікарям, вчителям, на всі соціальні програми, навіть, до останнього часу, покриття дефіциту Пенсійного фонду — це кошти донорів, платників податків інших країн.
«Все населення України повинно розділитись на тих, що воюють, і тих, хто заробляє на цю війну. Є люди, які своїм життям закривають Україну, а є люди, які своїми статками, доходами закривають тих, хто воює і, крім цього, тих, хто втратив свої рідних. Золото та авто є предметами розкоші під час затяжної, жорсткої війни, а не є предметами першої необхідності. На моє особисте переконання, якщо людина має гроші в період війни для придбання коштовностей, то вона може сплатити 30% військового збору, цим вона поділиться з армією. І 30%, вважаю, не така вже велика сума», — наголосила заступниця Міністра фінансів України Світлана Воробей.
Далі слово надали Галині Залозі, голові профспілкової організації працівників малого та середнього бізнесу «Єднання». Галина виступила від імені мікробізнесу, першої на другої групи ФОП з проханням знизити військовий збір, адже для найменших – навіть додаткові 800 грн на місяць – є значною сумою.
“Це дуже велике навантаження. З 16 офіційно зареєстрованих ринків Кам’янського, виживає 11. І компанії працюють не повний робочий день, а деякі всього 2-3 години, через відключення світла. Дрібні підприємства не мають змогу купувати собі генератори чи ще якісь альтернативи”, — додала Галина Залога.
Натомість Голова профспілкової організації працівників малого та середнього бізнесу «Єднання» звернула увагу на необхідність навести порядок серед податків на нерухомість, збільшити збори з цього податку, бо наразі у реєстрах безлад.
Світлана Воробей зауважила, що збереження ставки військового збору у 1,5% можливе, але за умови наявності компенсатора. Проте всі громадяни мають сплачувати однакову суму, для запобігання міграції бізнесу із групи в групу, відповідно запобіганню ухилення від сплати податку.
Данило Гетманцев підтримав заступницю Міністра, адже під час війни всі повинні платити однаково.
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців зазначив, що у неформальному секторі на цей час працює близько 1 млн самозайнятих (кур’єри, репетитори, водії, садівники тощо), це значні резерви для наповнення бюджету. Світова практика свідчить про те, що якщо для них зробити зручний спецрежим – вони готові сплачувати податок з обороту або патент. Реалізація проєкту №10166 вирішує ці питання і дасть можливість зібрати д бюджету 10 млрд грн на рік.
Юлія Чумак, представниця Української Ради Бізнесу, висловила позицію бізнесу, яка погоджена у спільній заяві УРБ – щодо шкідливості введення податку з обороту підприємств, підняття військового збору на працівників до 5% і додаткового збору на ювелірні прикраси. Представниця УРБ застерегла щодо того, що ці заходи не дадуть розрахованих зборів, значно збільшіться рівень тіні.
“Наразі у ювелірній галузі третина бізнесів працює в “тіні” і якщо ми запровадимо такий збір, передбачаємо збільшення тіні до 50% галузі і більше. Можливо, варто прислухатись до аналітичних центрів та замість низки шкідливих норм проєкту № 11416 – тимчасово підвищити ставку податку на додану вартість, скажімо на півтора року?” — запропонувала Юлія Чумак.
Заступниця Міністра фінансів прийняла та підтримала ініціативу щодо підвищення ставки ПДВ, адже він адмініструється набагато простіше, а сума є релевантною надходженням від відсотка обороту.
Зустріч відбулася в форматі конструктивного діалогу, учасники дійшли спільної думки по всіх обговорених питаннях.