Стаття 172 передбачає, що особі з інвалідністю за бажанням або за вимогами індивідуальної програми реабілітації можуть встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня чи робочого тижня та пільгові умови праці.
Якщо у рекомендаціях МСЕК зазначено, що особа з інвалідністю може працювати за своєю посадою на умовах скороченого робочого дня, роботодавець на прохання працівника зобов’язаний встановити йому неповний робочий час.
Для цього працівник подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а роботодавець видає відповідний наказ.
Якщо працівник не погоджується на переведення його на неповний робочий день, роботодавець не має права встановлювати його в односторонньому порядку.