Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»(далі – Закон № 2464) платники ЄСВ зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄСВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб у строки та порядку, встановлені ПКУ.
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 859 (далі – Декларація), у складі якої формується Додаток ЄСВ 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1), який є її невід’ємною частиною.
Такі платники можуть виправити грошові показники, суми нарахованого ЄСВ та реквізити, у разі виправлення самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатка ЄСВ 1 у складі Декларації з типом «Звітна нова».
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та ЄСВ встановлені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та ЄСВ, затвердженим наказом Мінфіну від 12.01.2021 р. № 5 (далі – Порядок № 5).
Згідно з п. 1 підрозд. 1 розд. IV Порядку № 5 первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм, зокрема, податкової звітності (далі – Документ звітності).
Якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання» (абз.1 п. 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку № 5).
Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до інтегрованих карток платника сум грошових зобов’язань.
Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій) (абз.2 п. 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку № 5).
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), подають у складі Декларації з типом «Звітна нова» Додаток ЄСВ 1, оскільки поданий раніше пакет звітності (Декларація з типом «Звітна» з Додатком ЄСВ 1) стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».