Питання стосується того, чи припиняється нарахування пені 0,3 % за порушення граничних строків розрахунків у ЗЕД, якщо іноземний контрагент перебуває у процедурі банкрутства або ліквідовується.
Граничні строки розрахунків та базова пеня
Валютні операції регулює Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473 та акти НБУ.
-
Ч. 2 ст. 13 Закону № 2473: якщо НБУ встановив граничний строк розрахунків за експортом:
- кошти за експорт мають надійти у строки договору, але не пізніше строку НБУ;
- відлік строку:
- для товарів – з дати митного оформлення (експортна МД);
- для робіт/послуг/прав ІВ – з дати акта, інвойсу чи іншого документа, що підтверджує надання.
-
НБУ спочатку встановив граничний строк 365 днів (постанова № 5 від 02.01.2019).
-
З 05.04.2022, у зв’язку з воєнним станом, постанова НБУ № 18 встановила строк 180 днів для експортно‑імпортних операцій.
Ч. 5 ст. 13 Закону № 2473:
- порушення резидентом строку розрахунків тягне за собою пеню 0,3 % за кожний день прострочення:
- від суми неодержаних коштів (або вартості недопоставленого товару);
- у нацвалюті або в інвалюті, перерахованій за курсом НБУ на день виникнення заборгованості;
- загальний розмір пені не може перевищувати суму неодержаних коштів (вартості недопоставки).
Коли пеня зупиняється: єдиний передбачений виняток
Ч. 7 ст. 13 Закону № 2473 встановлює конкретну підставу для зупинення граничного строку та нарахування пені:
Строк зупиняється, а пеня не нараховується з дня, коли:
- суд або міжнародний комерційний арбітраж прийняв до розгляду позовну заяву резидента до нерезидента про стягнення заборгованості; або
- компетентний орган іноземної держави прийняв до провадження документ про стягнення заборгованості з боржника‑нерезидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку.
Наслідки:
- з дня прийняття позову/документа до розгляду:
- строк зупиняється;
- пеня за цей період не нараховується.
Подальший розвиток подій:
-
якщо у результаті:
- у позові відмовлено повністю/частково;
- у відкритті провадження відмовлено;
- позов залишено без розгляду;
- документ про стягнення визнано таким, що не підлягає виконанню / недійсним / незаконним;
- провадження закрито без фактичного надходження коштів на рахунок резидента в українському банку,
→ строк поновлюється, і пеня нараховується за весь період прострочення, включно з часом зупинення.
-
якщо позов задоволено:
- до сплати підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позову до розгляду.
Отже, єдиною прямо передбаченою законом підставою зупинення пені є факт звернення резидента до суду/арбітражу або компетентного органу з вимогою стягнути борг і прийняття такої вимоги до провадження.
Чи впливає ліквідація або банкрутство нерезидента на пеню?
У наведеному роз’ясненні ДПС прямо зазначає:
у Законі № 2473 не визначено підстави для зупинення відліку граничних строків розрахунків та нарахування пені у разі перебування нерезидента в процедурі банкрутства.
Тобто:
- сам по собі факт:
- ліквідації нерезидента;
- відкриття або проведення процедури банкрутства;
- інших аналогічних процедур неплатоспроможності
не зупиняє ані граничного строку, ані нарахування пені.
Якщо резидент не скористався механізмом захисту (позов/арбітраж/примусове стягнення, прийняте до розгляду), пеня:
- нараховується за кожен день прострочення,
- до спливу граничного розміру (100 % суми боргу).
Роль податкової перевірки
Висновок щодо того, чи було порушено граничні строки розрахунків і чи підлягає нарахуванню пеня, ДПС пов’язує з:
-
результатами документальної перевірки суб’єкта господарювання, під час якої:
- аналізуються умови зовнішньоекономічних договорів;
- досліджуються всі суттєві обставини здійснення операцій;
- вивчаються суми заборгованості за контрактами;
- оцінюються всі первинні документи та регістри бухобліку;
- враховуються результати судового/арбітражного розгляду (якщо такі були).
Лише після такої перевірки контролюючий орган робить рішення:
- чи є порушення строків;
- чи підлягає нарахуванню пеня згідно з ч. 5 ст. 13 Закону № 2473,
- і в якій сумі.
Узагальнений висновок
- Факт ліквідації або банкрутства нерезидента сам по собі не зупиняє нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків, установлених ст. 13 Закону № 2473.
- Єдине прямо передбачене законом підґрунтя для зупинення строку і пені — прийняття до розгляду позову резидента (або документа для позасудового стягнення) до нерезидента‑боржника.
- Без звернення до суду/арбітражу/компетентного органу резидент продовжує нести ризик нарахування пені 0,3 % за кожний день прострочення, аж до граничного розміру 100 % боргу, незалежно від процедури неплатоспроможності нерезидента.