Компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) у зв’язку зі створенням нового робочого місця, передбачено:
- Порядком компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою ЄСВ за працевлаштування на нові робочі місця;
- Порядком компенсації суб’єктам малого підприємництва фактичних витрат у розмірі ЄСВ за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця,
затвердженими постановою КМУ від 18.03.2023 № 338.
Компенсація ЄСВ роботодавцям (не лише малому бізнесу)
Згідно з п. 7 Порядку компенсації ЄСВ роботодавцям, його дія поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які:
- створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
- протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору щомісяця виплачують працівнику заробітну плату не менше ніж три мінімальні заробітні плати.
Якщо ці вимоги виконано, роботодавець має право протягом наступних 12 місяців на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, за умови збереження рівня зарплати не менше трьох мінімальних зарплат за кожну таку особу.
Компенсація ЄСВ суб’єктам малого підприємництва
Відповідно до п. 2 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва, його дія поширюється на роботодавців, які одночасно:
- є суб’єктами малого підприємництва;
- створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них зареєстрованих безробітних шляхом укладення трудового договору.
Згідно з п. 3 цього Порядку, право на компенсацію у розмірі фактичних витрат ЄСВ має роботодавець, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних:
- на нове робоче місце;
- строком не менше ніж на два роки;
- за направленням центру зайнятості.
Зареєстрований безробітний може бути працевлаштований із виплатою компенсації за нього лише один раз на 5 років (п. 4 Порядку), якщо в цей період він не був працевлаштований із наданням таких компенсацій будь-яким роботодавцем (крім професійного навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації).
Компенсація виплачується:
- за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування;
- загальна тривалість виплати компенсації – 12 місяців протягом наступних двох років (п. 6 Порядку).
Звільнення працівника та повернення компенсації
Пунктом 9 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва передбачено: якщо працівника, за якого виплачувалася компенсація, звільнено до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування з підстав:
- п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (угода сторін);
- п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (зміни в організації виробництва і праці: ліквідація, реорганізація, банкрутство, перепрофілювання, скорочення чисельності або штату),
то сума виплаченої компенсації повертається у повному обсязі до бюджету відповідного фонду (Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття або Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю – залежно від джерела фінансування).
Крім випадку, коли на його робоче місце до закінчення дворічного строку працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості.
Виплата компенсації зберігається, якщо іншого безробітного працевлаштовано на місце звільненого:
- у строк, що не перевищує 60 календарних днів.
При цьому:
- тривалість виплати компенсації;
- строк працевлаштування
обчислюються сумарно з дати працевлаштування першого безробітного, із урахуванням уже виплаченої компенсації та перерв між працевлаштуванням безробітних.