Комісія та консигнація при імпорті: хто має право на ПДВ-кредит?

Комісія та консигнація при імпорті: хто має право на ПДВ-кредит?

Відповідно до пп. 14.1.191 ст. 14 ПКУ постачанням товарів є, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю. Для договорів комісії, консигнації, доручення, довірчого управління тощо базою оподаткування є вартість постачання таких товарів/послуг (ст. 188, 189 ПКУ). Докладніше – у матеріалі “Імпортні товари: ПДВ за договором комісії“.

База та дати для операцій за договорами комісії

Базу оподаткування ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, визначають виходячи з їх вартості постачання (ст. 188 ПКУ).

Дата виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту за такими договорами (у тому числі коли сторони діють без переходу права власності) визначається:

  • за загальними правилами «першої події», встановленими ст. 187 та ст. 198 ПКУ, якщо інше не передбачено спеціальними нормами.

Особливості імпорту: попередня оплата та податковий кредит

Пункт 187.11 ст. 187 ПКУ встановлює, що попередня оплата вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, не змінює сум податку, що відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань імпортера.

Для операцій з ввезення товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями при імпорті (ст. 198 ПКУ).

Тобто право на податковий кредит виникає не за фактом передоплати іноземному постачальнику чи внутрішнім документом, а саме на дату сплати «митного» ПДВ.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не включаються до податкового кредиту, якщо вони не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими чи іншими, за якими здійснено сплату ПДВ до бюджету при ввезенні товарів).

У разі імпорту документом, що посвідчує право на податковий кредит, є митна декларація, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ до бюджету.

Хто має право на податковий кредит при імпорті за договором комісії?

Якщо товари ввозяться на митну територію України в межах договору комісії (консигнації), право на податковий кредит за такою операцією виникає лише у комітента – особи, за рахунок якої здійснюється імпорт.

Саме комітент, як імпортер за митною декларацією, відносить суми сплаченого при ввезенні ПДВ до податкового кредиту на дату сплати податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.

Комісіонер, який діє без переходу права власності на товар, права на «митний» податковий кредит за такою декларацією не має.

Податкові зобов’язання комісіонера щодо винагороди

Комісійна винагорода, отримана комісіонером від комітента за послуги з купівлі/продажу товарів, є окремим об’єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання комісіонера щодо такої винагороди визначаються за загальним правилом першої події (п. 187.1 ст. 187 ПКУ):

  • або на дату зарахування винагороди (її частини) на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
  • або на дату підписання акта наданих послуг (або іншого документа, що підтверджує факт надання комісійних послуг) – залежно від того, що відбулося раніше.

Базою оподаткування в цій частині є договірна вартість послуг комісіонера (ст. 188, 189 ПКУ).

Висновок

При імпорті товарів за договорами комісії/консигнації:

  • податковий кредит з ПДВ за сумами, сплаченими при ввезенні, виникає виключно у комітента – імпортера, на дату сплати податку за даними митної декларації;
  • попередня оплата імпортного товару (у т.ч. за участю комісіонера) не впливає на дату визнання податкового кредиту;
  • комісіонер нараховує податкові зобов’язання лише щодо своєї комісійної винагороди за правилом першої події.

Такі підходи ґрунтуються на нормах ст. 187, 188, 189 та 198 ПКУ.