Кіровоградським окружним адміністративним судом по справі № 340/745/20, позовні вимоги Товариства задоволено в повному обсязі, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.02.23 року, підтримано позицію податкового органу та підтверджено правомірність винесених ГУ ДПС у Кіровоградській області податкових повідомлень – рішень якими було збільшено зобов’язання з ПДВ на загальну суму 1 589,2 тис. грн. та зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ на 194,2 тис. грн., за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки по взаємовідносинах товариства з рядом контрагентів.
Суд апеляційної інстанції, перевіряючи обґрунтованість доводів відповідача, встановив, що між позивачем та контрагентами були укладені договори поставки, за умовами яких поставка товару здійснюється на умовах EXW франко-склад Постачальника. Прийняття товару за кількістю та якістю проводиться Покупцем на складі Постачальника.
Досліджуючи зміст первинних документів, суд апеляційної інстанції встановив, що видаткові накладні не містять ПІБ та посади осіб, які їх підписали, що не дає можливість здійснити їх ідентифікацію та перевірити пов`язаність цих осіб з діяльністю відповідних юридичних осіб. Отже, встановлена обставина беззаперечно доводить, що зазначена у ТТН адреса є багатоквартирним будинком та не є складським приміщенням постачальника.
Крім цього, в ході перевірки податковому органу було надано свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, відповідно до якого повна маса автомобіля 3500 кг, маса без навантаження 2230 кг.
Отже, вантажопідйомність даного транспортного засобу складає 1270 кг, тоді як згідно з наданими ТТН партії товарів складали 3767 кг та 2090 кг, що не відповідає технічним характеристикам автотранспорту.
Крім того, за результатами аналізу ТТН даного контрагенту встановлено, що товар перевозився одним й тим самим водієм, одним тим самим транспортним засобом 06.05.2019 року – 4 рази, 07.05.2019 року – 2 рази, що з урахуванням відображеної ваги партії товару, свідчить про фізичну неможливість такого перевезення, враховуючи необхідність витрати часу на навантаження та розвантаження транспортного засобу, часу руху автомобіля від пункту навантаження до пункту розвантаження.
Разом з цим податковим органом доведено суду, що у спірному періоді не декларувало оренду складських приміщень, також за вказаною особою не зареєстрований такий вид нерухомого майна.
Таким чином, суд вважає, що сукупність встановлених обставин дає можливість дійти висновку, що первинні документи, надані позивачем до перевірки, складені формально, не підтверджують фактичний та реальний рух товарів від контрагентів.
Отже постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.02.23 року, по справі № 340/745/20 при розгляді якої було надано відповідну оцінку обґрунтуванням податкового органу та встановлено, що суб’єкти господарювання під час судового процесу не зміг спростувати доводи контролюючого органу, тим самим підтвердив правомірність висновків контролюючого органу та як наслідок прийнятих ГУ ДПС у Кіровоградській області податкових повідомлень – рішень.