Загальне правило звільнення під час відпустки або лікарняного
Законодавство забороняє роботодавцю звільняти працівника з власної ініціативи під час його відпустки або тимчасової непрацездатності.
Водночас якщо ініціатором звільнення виступає сам працівник, застосовуються норми ч. 1 ст. 38 КЗпП. Для цього достатньо письмово попередити роботодавця за два тижні — жодних додаткових вимог закон не встановлює.
Отже, працівник має право подати заяву про звільнення навіть під час відпустки або лікарняного. У загальному випадку роботодавець зобов’язаний звільнити його через два тижні після отримання заяви.
Звільнення без відпрацювання: поважні причини
Якщо працівник у заяві зазначає причини, які унеможливлюють продовження роботи, роботодавець зобов’язаний звільнити його у строк, зазначений у заяві.
До таких причин належать, зокрема:
-
переїзд на нове місце проживання;
-
переведення чоловіка або дружини в іншу місцевість;
-
вступ до навчального закладу;
-
стан здоров’я (за медичним висновком);
-
вагітність;
-
догляд за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю;
-
догляд за хворим членом сім’ї чи особою з інвалідністю I групи;
-
вихід на пенсію;
-
прийняття на роботу за конкурсом;
-
інші поважні причини.
Важливо: такі обставини повинні бути підтверджені документально (наприклад, при переїзді — документами про зміну місця проживання).
Звільнення до завершення відпустки
Якщо працівник вирішив звільнитися до закінчення відпустки, він повинен подати письмову заяву із проханням змінити дату звільнення.
У заяві необхідно:
-
вказати причину;
-
обґрунтувати підстави;
-
зазначити нову дату припинення трудових відносин.
Невикористана відпустка при звільненні
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відпустки», за бажанням працівника при звільненні (крім випадків порушення трудової дисципліни) йому може бути надана невикористана відпустка з наступним звільненням.
У такому разі:
-
датою звільнення вважається останній день відпустки;
-
працівник може бути звільнений і раніше — з дати, зазначеної у заяві.
Закон не забороняє встановлювати дату звільнення не на останній день відпустки, а на іншу дату, визначену працівником.
Відрахування за «перегуляну» відпустку
Якщо працівник звільняється до завершення робочого року, за який він уже використав відпустку повної тривалості, роботодавець має право здійснити утримання із зарплати.
Такі відрахування проводяться за дні відпустки, що припадають на невідпрацьовану частину року, відповідно до ст. 22 Закону України «Про відпустки».