Порядок видачі та анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлений ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Нормами ст. 15 Закону № 481 передбачено, що зберігання пального здійснюється СГ всіх форм власності за наявності ліцензії.
При цьому ліцензію на право зберігання пального потрібно отримати на кожне місце зберігання пального.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, які використовуються:
– підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
– підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
– СГ для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Без ліцензії на право зберігання пального СГ мають право зберігати пальне в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
СГ, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.
Статтею 17 Закону № 481 передбачено застосування фінансових санкцій у разі зберігання СГ пального без наявності ліцензії у розмірі 500000 грн.
Ліцензії на зберігання пального, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін її дії, вважаються діючими.