ПСП без заяви працівника: хто відповідатиме за недоплату ПДФО?

ПСП без заяви працівника: хто відповідатиме за недоплату ПДФО?

Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до місячного доходу у вигляді зарплати платника податку лише за одним місцем її нарахування (виплати).

Коли ПСП можна застосовувати

За ст. 169 ПКУ:

  • ПСП починає застосовуватися з дня отримання роботодавцем:
    • заяви працівника про застосування пільги;
    • підтвердних документів, що дають право на ПСП (або підвищену ПСП).

Роботодавець має:

  • відображати в податковій звітності усі випадки застосування / незастосування ПСП
  • виключно на підставі отриманих від працівників заяв про застосування чи відмову від пільги.

Особливість для державних службовців

Для державних службовців ПСП до зарплати:

  • може застосовуватися без подання заяви,
  • але за умови подання підтвердних документів для визначення розміру пільги
    (перелік і порядок подання визначено постановою КМУ від 29.12.2010 № 1227).

Якщо в держслужбовця є право на підвищену ПСП, він:

  • повинен подати заяву, вказавши, якою саме пільгою хоче користуватися;
  • додати до заяви підтвердні документи.

Хто відповідальний за ПДФО при ПСП без заяви

Якщо роботодавець:

  • застосував податкову соціальну пільгу без отримання заяви від працівника (а він не є держслужбовцем, або ситуація не підпадає під виняток),

то:

  • відповідальність за сплату ПДФО несе саме працедавець;
  • роботодавець вважається тим, хто неправомірно зменшив суму утриманого податку, і саме він відповідає за донарахування і сплату податку, штрафи та пеню (як податковий агент).

Отже, застосування ПСП без належної заяви (крім прописаних законом винятків для держслужбовців) – це ризик для роботодавця, а не для працівника: саме роботодавець відповідає за правильність утримання та перерахування ПДФО.