
Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до місячного доходу у вигляді зарплати платника податку лише за одним місцем її нарахування (виплати).
Коли ПСП можна застосовувати
За ст. 169 ПКУ:
- ПСП починає застосовуватися з дня отримання роботодавцем:
- заяви працівника про застосування пільги;
- підтвердних документів, що дають право на ПСП (або підвищену ПСП).
Роботодавець має:
- відображати в податковій звітності усі випадки застосування / незастосування ПСП
- виключно на підставі отриманих від працівників заяв про застосування чи відмову від пільги.
Особливість для державних службовців
Для державних службовців ПСП до зарплати:
- може застосовуватися без подання заяви,
- але за умови подання підтвердних документів для визначення розміру пільги
(перелік і порядок подання визначено постановою КМУ від 29.12.2010 № 1227).
Якщо в держслужбовця є право на підвищену ПСП, він:
- повинен подати заяву, вказавши, якою саме пільгою хоче користуватися;
- додати до заяви підтвердні документи.
Хто відповідальний за ПДФО при ПСП без заяви
Якщо роботодавець:
- застосував податкову соціальну пільгу без отримання заяви від працівника (а він не є держслужбовцем, або ситуація не підпадає під виняток),
то:
- відповідальність за сплату ПДФО несе саме працедавець;
- роботодавець вважається тим, хто неправомірно зменшив суму утриманого податку, і саме він відповідає за донарахування і сплату податку, штрафи та пеню (як податковий агент).
Отже, застосування ПСП без належної заяви (крім прописаних законом винятків для держслужбовців) – це ризик для роботодавця, а не для працівника: саме роботодавець відповідає за правильність утримання та перерахування ПДФО.