Якщо платник податків має податковий борг, контролюючий орган надсилає або вручає йому податкову вимогу відповідно до порядку, установленого для податкових повідомлень-рішень (п. 59.1 ст. 59 ПКУ). Її можуть надіслати за місцем обліку платника, де нараховано податковий борг. Податкову вимогу надсилають не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати грошового зобов’язання разом із детальним розрахунком суми боргу.
У податковій вимозі зазначають факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, суму боргу, забезпечену заставою, обов’язок його погасити й можливі наслідки несплати у встановлений строк. Також вона містить попередження про опис активів, які можуть бути предметом податкової застави, та можливі дату й час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкову вимогу надсилають також платникам, які самостійно задекларували грошові зобов’язання, але не сплатили їх у встановлені ПКУ строки. У такому випадку попереднє надсилання податкового повідомлення-рішення не потрібне (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Водночас якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн), податкову вимогу не надсилають, а заходи з погашення або стягнення боргу не застосовуються.
Якщо борг перевищить цей поріг, контролюючий орган надсилає або вручає податкову вимогу. У такому разі строк давності для стягнення податкового боргу, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ, починається не раніше дня виникнення боргу в сумі, що перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
