
Закон України № 4536‑IX вніс точкові, але важливі зміни до Закону № 3817‑IX щодо ліцензування вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини та зберігання пального для власного споживання/промпереробки. Головне нововведення – прив’язка місць діяльності до кадастрових номерів земельних ділянок, якщо в них немає поштової адреси.
1. Коли в ліцензії зазначають кадастровий номер
Якщо у місця зберігання немає поштової адреси, у ліцензіях тепер обов’язково фіксують кадастрові номери земельних ділянок:
1. Ліцензія на право вирощування тютюну
Зазначаються кадастрові номери ділянок, на яких:
- вирощується тютюн;
- зберігається тютюнова сировина.
2. Ліцензія на право ферментації тютюнової сировини
- кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається тютюнова сировина.
3. Ліцензія на зберігання пального виключно для власного споживання та/або промислової переробки
- кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається пальне.
Тобто, якщо склад, резервуар, тютюновий ангар тощо не мають «класичної» поштової адреси, ідентифікація місця здійснюється через кадастровий номер землі.
2. Що змінив Кабмін для реалізації цих норм
Для практичного впровадження змін Кабінет Міністрів постановою від 15.07.2026 № 924 оновив постанову № 374, якою затверджено:
- порядки ведення реєстрів ліцензіатів;
- форми документів, пов’язаних з ліцензуванням.
Зокрема, оновлено:
1. Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу:
- спирту етилового;
- спиртових дистилятів;
- алкогольних напоїв;
- тютюнових виробів;
- тютюнової сировини;
- рідин для електронних сигарет.
2. Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
3. Порядки заповнення заяв на ліцензії:
- на право вирощування тютюну;
- на право ферментації тютюнової сировини;
- на право зберігання пального.
4. Форми витягів:
-
з Єдиного реєстру ліцензіатів спирту/алкоголю/тютюну/рідин для ЕС
– у частині ліцензій на:- виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу;
- виробництво алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для ЕС;
- вирощування тютюну;
- ферментацію тютюнової сировини;
-
з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального
– у частині ліцензій на право зберігання пального.
Отже, кадастровий номер стає штатним реквізитом як у заявах на отримання ліцензій, так і у записах реєстрів і витягах з них.
3. Навіщо це зроблено
Хоча роз’яснення прямо не оцінює мотиви, із самої конструкції змін видно кілька очевидних цілей:
- точна ідентифікація місця діяльності, коли класичної поштової адреси немає або вона є формальною;
- посилення контролю за місцями вирощування тютюну, зберігання тютюнової сировини та пального;
- узгодження даних різних реєстрів (податкових, земельних, ліцензійних) через єдиний просторовий ідентифікатор – кадастровий номер.
Для бізнесу це означає, що:
- при отриманні/переоформленні таких ліцензій доведеться чітко підтверджувати права на земельні ділянки та їх кадастрові номери;
- інформація про місце діяльності буде прозоро відображена в реєстрах ДПС і доступна для контролюючих органів.