Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі – Закон № 1058-ІV) страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону № 1058-ІV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-ІV.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Отже, за період до 01.01.2004 страховий стаж враховується на підставі документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (із змінами). З 01.01.2004 – страховий стаж обчислюється за індивідуальними відомостями на ім’я особи, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Раніше діючим законодавством, а саме, статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) із лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
При визначенні права на призначення пенсії зазначений порядок зарахування періодів роботи в подвійному розмірі застосовується як до 01.01.2004, так і після цієї дати. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоди роботи після 01.01.2004 зараховуються на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі.
Відповідно до ст. 181 Кодексу законів про працю відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (не більше 15 календарних днів на рік) зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Отже, час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до страхового стажу зараховується в одинарному розмірі.