Платники податків зобов’язані повідомляти контролюючі органи про об’єкти, які використовуються у господарській діяльності або пов’язані з оподаткуванням. Для цього подається заява за формою № 20‑ОПП. На практиці найбільше запитань виникає щодо того, що можна відобразити «укрупнено», а що потрібно показувати окремими об’єктами, зокрема для рухомого й нерухомого майна та транспортних засобів.
Норми ПКУ та підзаконні акти
- Обов’язок платників повідомляти про об’єкти оподаткування встановлено п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
- Порядок подання форми № 20‑ОПП визначено розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.
- Саме ці акти регулюють перелік відомостей, строки й формат подання інформації про об’єкти оподаткування/об’єкти, пов’язані з оподаткуванням.
Що відображається у формі № 20‑ОПП?
У формі № 20‑ОПП платник зазначає інформацію про об’єкти, які:
- належать йому на праві власності;
- перебувають у нього в оренді;
- передані ним в оренду.
Обов’язково потрібно повідомити, зокрема, про місця фактичного здійснення господарської діяльності (офіси, склади, магазини, виробничі приміщення, місця зберігання тощо).
Принцип укрупнення інформації
Діє загальний підхід: дозволено укрупнювати інформацію, якщо за однією адресою розташовано кілька однотипних об’єктів. У такому випадку їх можна показати одним рядком у формі.
Приклад:
- Якщо в одному офісному центрі платник має офіс, склад і склад‑магазин, він може подати їх як один об’єкт, зазначивши у найменуванні, наприклад:
«офіс, склад, склад‑магазин».
Це спрощує заповнення форми та не вимагає дублювання відомостей за кожним приміщенням окремо, за умови, що вони пов’язані й розташовані за однією адресою.
Виняток: майно з держреєстрацією
Принцип укрупнення не поширюється на рухоме й нерухоме майно, яке:
- підлягає державній реєстрації;
- має власний реєстраційний номер.
Такі об’єкти потрібно зазначати окремо, кожен — окремим рядком у формі № 20‑ОПП.
Приклад:
- Земельна ділянка і нежитлова будівля, яка розташована на цій ділянці, відображаються як два окремі об’єкти, навіть якщо вони прив’язані до однієї адреси.
Окремий підхід до автомобілів
Для автомобільних транспортних засобів можливий узагальнений підхід, але з обмеженнями:
- Інформацію про однотипні автомобілі можна подати узагальнено, якщо такі авто не використовуються як пересувні пункти:
- роздрібної торгівлі;
- громадського харчування;
- надання послуг (крім випадків пасажирських і вантажних перевезень).
У такому разі:
- обирається тип об’єкта «автомобільні транспортні засоби»;
- кількість таких авто зазначається у графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» (відображають не конкретні держномери кожного авто, а саме кількість).
Тобто для «робочого парку» звичайних авто, що не є пересувними точками продажу/послуг, дозволено певне узагальнення.
Основні засоби всередині вже задекларованих приміщень
Додатково підкреслено, що не потрібно окремо подавати у формі № 20‑ОПП інформацію про:
- кожен основний засіб, який використовується в господарській діяльності, якщо він фізично знаходиться у вже задекларованому приміщенні.
Приклад:
- Якщо до ДПС уже подано інформацію про офіс, склад, гараж, магазин чи інше місце зберігання, то окремо повідомляти про столи, верстати, стелажі, касові апарати, які знаходяться в цих приміщеннях, не потрібно.
- Важливо, щоб саме місце розташування (об’єкт, де ведеться діяльність чи зберігаються активи) було відображено в 20‑ОПП.
Висновок і ризики для платників
- Обов’язок подати 20‑ОПП випливає з п. 63.3 ст. 63 ПКУ; невиконання може спричинити штрафи за порушення облікових правил.
- Безпечна практика:
- відображати всі місця фактичного здійснення діяльності (у т.ч. орендовані склади/офіси, місця зберігання, гаражі) — із застосуванням укрупнення там, де це дозволено;
- окремо показувати об’єкти з держреєстрацією (земля, будівлі, окремі ТЗ, що не підпадають під узагальнення).
- Надмірне «укрупнення» може призвести до ситуації, коли частина об’єктів фактично не відображена в обліку ДПС, що створює аргументи для контролюючого органу під час перевірок (особливо щодо РРО/ПРРО, місць торгівлі, складів).
Для бухгалтерів і юристів важливо вибудувати єдиний внутрішній підхід:
спершу визначити всі місця ведення діяльності та об’єкти з держреєстрацією, а потім вже приймати рішення, де можна застосувати принцип укрупнення, не створюючи прогалин у 20‑ОПП.