Покупець‑платник ПДВ реорганізується шляхом приєднання до іншої юрособи. Після дати приєднання (і анулювання його ПДВ‑реєстрації) постачальник нарешті реєструє в ЄРПН «забуту» податкову накладну/розрахунок коригування, складену на старого покупця. Постає питання:
- чи може правонаступник такого покупця включити суму ПДВ з цієї ПН/РК до податкового кредиту?
Позиція податкових органів: ні, правонаступник такого права не має.
Норми ПКУ та загальні правила щодо податкового кредиту
1. Підстава для податкового кредиту
- Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку – постачальником, є для покупця, зазначеного в ній, підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (за умови виконання інших вимог ПКУ).
- Не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені/нараховані при придбанні товарів/послуг, якщо вони не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК або митними/іншими документами.
2. Хто має право на ПК
- Право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту має виключно той покупець, який зазначений у ПН/РК,
- і лише в періоді, коли він має статус зареєстрованого платника ПДВ.
3. Анулювання реєстрації платника ПДВ
- Реєстрація діє до дати анулювання, яка проводиться шляхом виключення з Реєстру платників ПДВ.
- Підстава, зокрема: прийняття рішення про припинення, затвердження ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу, за умови сплати сум податкових зобов’язань.
- З моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа:
- втрачає право на податковий кредит;
- не має права складати ПН/РК.
- Останній звітний (податковий) період з ПДВ для такого платника – з дня, що настає за останнім днем попереднього періоду, до дня анулювання реєстрації.
Чому правонаступник не має права на ПК за «пізніми» ПН?
Контролюючий орган виходить з такої логіки:
- Право на ПК прив’язане до конкретного платника, вказаного в ПН, і до періоду, коли цей платник був зареєстрованим платником ПДВ.
- Після анулювання реєстрації при реорганізації покупця шляхом приєднання:
- «старий» покупець уже не є платником ПДВ;
- будь-які ПН/РК, зареєстровані постачальником після дати анулювання, стосуються формально вже «неіснуючого» (як платника ПДВ) контрагента.
Висновок ДПС:
Якщо ПН/РК зареєстрована в ЄРПН постачальником уже після реорганізації покупця шляхом приєднання, правонаступник покупця не має права включити її до податкового кредиту.
Причини:
- Правонаступник не зазначений у такій ПН/РК як покупець.
- Сам покупець, зазначений у ПН, на дату реєстрації вже не має ПДВ‑статусу, а отже, не може реалізувати своє право на ПК.
Фактично така «запізніла» ПН не дає права на ПК нікому, що є яскравим прикладом фіскального підходу.
Що відбувається з від’ємним значенням ПДВ при приєднанні?
Інша історія – від’ємне значення ПДВ, сформоване самим платником, який реорганізується шляхом приєднання:
-
Сума від’ємного значення, що підлягає включенню до ПК наступного періоду платника, який реорганізується шляхом приєднання,
- підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта.
- Умови такого перенесення:
- сума від’ємного значення підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу;
- дотримані вимоги законодавства щодо оформлення передавального акта.
Тобто закон/позиція ДПС дозволяють передати узагальнений результат (від’ємне значення), але не гарантують права правонаступника на ПК за кожною «проблемною» ПН, зареєстрованою після анулювання.
Висновки та ризики
1. Ризик втрати ПК за «запізнілими» ПН
- Якщо постачальники реєструють ПН/РК після дати анулювання ПДВ‑реєстрації покупця,
- правонаступник не зможе включити такий ПДВ до свого податкового кредиту, незважаючи на передачу прав та обов’язків за цивільним законодавством.
2. Критично важливо контролювати строки і статус покупця
- До дати реорганізації/анулювання реєстрації варто максимально:
- завершити реєстрацію «висячих» ПН у постачальників (через акти звірки, листи‑нагадування, претензії);
- уточнити податковий кредит, щоб мінімізувати обсяг сум, які залежать від «пізніх» реєстрацій.
3. Розмежування: ПН vs. від’ємне значення
- Окремі ПН, зареєстровані після реорганізації, не дадуть права на ПК правонаступнику;
- натомість документально підтверджене від’ємне значення ПДВ може бути перенесене в ПК правонаступника, якщо виконано умови (передавальний акт + перевірка).
4. Фіскальна позиція і спірність питання
- Позиція ДПС базується на буквальному тлумаченні норм про ПН та статус платника ПДВ і є чітко фіскальною;
- теоретично можливі судові спори, коли правонаступник доводить право на ПК, виходячи з універсального правонаступництва, але прогнозувати їх результат складно.
5. Рекомендації для реорганізації з ПДВ‑наслідками
- проводити попередній ПДВ‑аудит перед приєднанням;
- формувати реєстр «ризикових» ПН (не зареєстрованих або зареєстрованих із порушенням строків) і відпрацьовувати їх з постачальниками до анулювання ПДВ‑статусу;
- документально фіксувати всі кроки, щоб за потреби мати аргументи у спорі.
З огляду на фіскальність підходу, бізнесу варто виходити з того, що правонаступник не зможе «добрати» ПК за ПН, зареєстрованими вже після анулювання ПДВ‑реєстрації попередника, і закладати це в модель реорганізації та фінансові розрахунки.