Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, гуртожиток, зареєстрований як «Будівля гуртожитку» (на праві власності належить ФО), окремі приміщення якого в період тимчасового простою використовуються в комерційних цілях?
Житлове законодавство визначає гуртожиток як спеціально збудований або переобладнаний жилий будинок для проживання працівників, студентів, учнів та інших осіб на час роботи чи навчання (ст. 127 Житлового кодексу, п. 1 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого наказом Мінрегіону № 498).
За п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, а базою – їх загальна площа (п.п. 266.3.1). Для фізичних осіб база визначається контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав або документів на право власності (п.п. 266.3.2).
Якщо в Держреєстрі об’єкт зареєстровано як «Будівля гуртожитку», це свідчить про його цілісність та неподільність як одного об’єкта права власності.
Водночас п.п. «г» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ прямо відносить гуртожитки до об’єктів, які не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Тимчасова зупинка використання будівлі (простій) або використання окремих її приміщень у комерційних цілях (наприклад, передача кімнат в оренду, лізинг чи позичку) саме по собі не змінює статус «Будівлі гуртожитку» і не перетворює її на об’єкт оподаткування. Податковий режим визначається передусім правовстановлюючими документами та записом у Держреєстрі, а не фактичним використанням окремих площ.
Отже, якщо за документами та у Державному реєстрі нерухомість зареєстрована як «Будівля гуртожитку»,
така будівля не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, незалежно від того, чи використовується вона за призначенням, перебуває у простої або частково застосовується в комерційних цілях.