15 лютого 2023 року відбулося чергове засідання Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, на якому було розглянуто, зокрема, проектЗакону про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон за реєстр. №2365.
За підсумками розгляду зазначеного законопроектународні депутати України – члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України схвалити текст порівняльної таблиці до законопроекту з урахуванням озвучених пропозицій народних депутатів України та прийняти його у другому читанні та в цілому як Закон.
Законопроект передбачає відміну ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. В той же час пропонується запровадити декларативний принцип ведення такої діяльності, відповідно до якого суб’єкти господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, включаються до переліку суб’єктів господарювання за поданою ними декларацією. Відповідна практика існує, зокрема, в сусідній Польщі.
При цьому, на Міністерство економіки України покладається обов’язок ведення переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, який має бути відкритим для всіх. Контроль за діяльністю таких суб’єктів господарювання покладено на Державну службу України з питань праці.
Проект Закону також передбачає запровадження адміністративної відповідальності за здійснення суб’єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без включення до вищевказаного переліку, а також за стягнення з громадян будь-яких гонорарів, комісійних, винагород, інших видів оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном. Отримувати винагороду за свою роботу посередники зможуть тільки від роботодавців, які замовляють їхні послуги.
У разі прийняття Верховною Радою України зазначеного законопроекту, суб’єкт господарювання буде зобов’язаний надати громадянину до його виїзду для працевлаштування за кордоном наступні дані:
► проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем;
► інформацію у письмовій формі про права та гарантії, які йому надаються за трудовим договором (контрактом), передбачені законодавством України та законодавством держави місцезнаходження роботодавця;
► контактні дані консульських установ України у державі перебування.
Одержання інформації та проекту трудового договору (контракту) підтверджується письмовим (електронним цифровим) підписом громадянина. Зазначені документи зберігаються у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом п’яти років.
Серед іншого компанія-посередник у працевлаштуванні за кордоном повинна буде вести облік громадян, які за його посередництва працевлаштовані за кордоном та подавати до Міністерства економіки звітність про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.
Автори законодавчої ініціативи зазначають, що вільний рух людей з метою працевлаштування є загальносвітовою тенденцією. Цей етап вже фактично пройдений країнами центральної та східної Європи, у яких така лібералізація вже відбулася у межах розширення Євросоюзу та зникнення кордонів для переміщення.