Формування податкового кредиту
Згідно з п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду:
- визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг;
- складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням/виготовленням товарів і послуг, придбанням, будівництвом, спорудженням основних засобів, інших необоротних активів, незавершених капінвестицій, ввезенням товарів/необоротних активів на митну територію України.
Податковий кредит нараховується незалежно від:
- фактичного початку використання товарів/послуг/ОЗ в оподатковуваних операціях;
- наявності/відсутності оподатковуваних операцій у звітному періоді.
Зареєстрована ПН – обов’язкова умова податкового кредиту
- Відповідно до п. 201.10 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН, є єдиною підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту покупця.
Наслідки:
- немає реєстрації ПН в ЄРПН – немає права на податковий кредит, незалежно від того, чи продавець відобразив відповідний ПДВ у податкових зобов’язаннях.
- Водночас, якщо ПН зареєстрована в ЄРПН, але продавець не включив ПДВ до своїх податкових зобов’язань, це не дає податковому органу підстав зняти податковий кредит покупця.
Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів / послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Щодо податкового кредиту та його умов ми писали у статтях: “Розбіжності між деклараціями та ЄРПН: наслідки для продавця й покупця“, “Чи можна включити до податкового кредиту ПН, зареєстровану в ЄРПН через рік?“, “Погашення податкового боргу з ПДВ за рахунок від’ємного значення наступного звітного періоду!“
Розбіжності з ЄРПН – підстава для виїзної перевірки
Якщо контролюючий орган виявляє розбіжності між даними податкової декларації з ПДВ та даними ЄРПН, це є підставою для документальної позапланової виїзної перевірки:
- насамперед продавця;
- у відповідних випадках – також покупця.
Донарахування зобов’язань і податкові повідомлення‑рішення
За п.п. 54.3.2 ПКУ, якщо перевірка (не електронна) виявляє заниження податкових зобов’язань, контролюючий орган самостійно визначає суму грошового зобов’язання.
На підставі ст. 58 ПКУ у такій ситуації платнику надсилається податкове повідомлення‑рішення, зокрема, якщо встановлено:
- невідповідність заявленої суми бюджетного відшкодування;
- завищення від’ємного значення ПДВ;
- заниження/завищення податкових зобов’язань або податкового кредиту;
- помилки в обов’язкових реквізитах ПН;
- відсутність/прострочення реєстрації ПН чи РК в ЄРПН.
Штрафи за донараховані зобов’язання
Стаття 123 ПКУ встановлює фінансову відповідальність:
- 10 % від суми донарахованого зобов’язання – за діяння, що призвели до визначення зобов’язання контролюючим органом (п. 123.1 ПКУ);
- 25 % – якщо ці діяння (крім окремих винятків) вчинені умисно (п. 123.2 ПКУ);
- 50 % – за повторне умисне порушення протягом 1095 днів (п. 123.3 ПКУ).
Висновки для платника
- Покупець має право на податковий кредит лише за зареєстрованою в ЄРПН ПН.
- Нереєстрація ПН продавцем повністю блокує ПДВ‑кредит покупця, але не звільняє продавця від обов’язку задекларувати податкові зобов’язання.
- Зареєстрована ПН + невідображений ПДВ у продавця – це проблема продавця, а не підстава для коригування кредиту покупця.
- Розбіжності з ЄРПН → ризик документальної виїзної перевірки і донарахувань із штрафами 10–25–50 %.