З 2 травня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» від 27 березня 2025 року № 4339-IX.
Чому це важливо?
За даними Міністерства освіти і науки України, станом на січень 2025 року майже 1 мільйон українських дітей навчаються онлайн:
- близько 600 тис. — в Україні,
- ще майже 400 тис. — за кордоном (через тимчасове переміщення).
Ці цифри були озвучені в межах ініціативи МОН «Школа офлайн», що має на меті повернення близько 300 тисяч дітей до очного навчання.
Додатково: за інформацією Європейської комісії, з 24 лютого 2022 року по 16 липня 2024 року понад 856 тисяч українських учнів були інтегровані у шкільні системи країн ЄС.
Що передбачає Закон № 4339-IX?
Працівник, який має дитину віком до 14 років, що здобуває освіту за дистанційною формою у школі,
- може працювати дистанційно або надомно,
- за погодженням з роботодавцем,
- на період такого навчання,
- на підставі наказу (розпорядження) керівника закладу освіти.
Така можливість діє на період дистанційного навчання дитини.
Важливо:
Закон не гарантує автоматичного права на дистанційну або надомну роботу:
– якщо дитина старше 14 років;
– якщо роботодавець не погоджується.
Щоб уникнути непорозумінь — домовленості слід оформлювати документально (внесення змін до трудового договору, видання наказу роботодавця).
Гарантії у відрядженні для дистанційних працівників
Зміни торкнулися статті 121 Кодексу законів про працю України.
Тепер працівник, який працює дистанційно (відповідно до статті 602 КЗпП),
- має право на гарантії та компенсації, якщо його направляють у службове відрядження,
- навіть до місцезнаходження роботодавця (наприклад, головний офіс).
До гарантій належать:
– збереження середнього заробітку,
– добові,
– компенсація витрат на проїзд, проживання тощо.
Пункт відправлення та повернення з відрядження встановлюється за погодженням сторін та зазначається в наказі.